Page 14 - 4264
P. 14

1.4 Розподіл радіоактивних ізотопів у гірських породах

                    Інтенсивність  радіоактивного  випромінювання  порід  у  свердловині
            вимірюють за допомогою індикатора гамма-випромінювання, який розміщений
            у  глибинному  приладі.  Як    індикатор  використовують  сцинтиляційні
            лічильники.  Отриману  в  результаті  заміру  криву,  що  характеризує
            інтенсивність  гамма-випромінювання  пластів  вздовж  стовбура  свердловини,
            називають гамма-каротажною кривою.
                    У  загальному  випадку  інтенсивність  гамма-випромінювання  наближено
            пропорційна  гамма-активності  порід.  Але  за  однакової  гамма-активності,
            породи  з  більшою  густиною  відмічаються  меншими  показами  ГК  через
            інтенсивність поглинання ними гамма-променів. Середня глибина проникнення
            гамма-променів в осадових породах складає 30 см, що відповідає радіусу сфери
            дослідження, з якої поступає 90 % випромінювання.
                    Завдяки статистичним флуктуаціям крива радіоактивного каротажу може
            мати  відхилення,  не  пов’язані  зі  зміною  фізичних  властивостей  пластів,  а
            зумовлена  похибкою  вимірювань.  Похибка,  пов’язана  з  флуктуацією,  тим
            більша,  чим  менше  імпульсів,  утворених  за  одиницю  часу  (швидкість
            підрахунку).  Зменшити  похибку,  пов’язану  з  флуктуаціями,  можна  шляхом
            усереднення спостережень за деякий інтервал часу  к (вибір значень сталої часу
             к  відбувається  за  допомогою  інтегруючої  комірки,  яка  містить  конденсатор
            ємністю С і опір R,  к = RC).
                    Інтенсивність  гамма-випромінювання,  виміряного  при  гамма-каротажі,
            включає  також  і  так  зване  фонове  випромінювання  (фон).  Фонове
            випромінювання  викликане  забрудненням  радіоактивними  речовинами
            матеріалів,  з  яких  виготовлений  глибинний  прилад,  а  також  величиною
            космічного         випромінювання.            Вплив        космічного         радіоактивного
            випромінювання різко знижується з глибиною і на глибині декількох десятків
            метрів на результати вимірів не впливає.
                    У  магматичних  гірських  породах  уран  і  торій  в  основному  містяться  в
            акцесорних  мінералах  (циркон,  апатит,  сфен),  у  вигляді  розсіяних  первинних
            мінералів,  наприклад  уранініту  і  брегіту  [U 2UO 7;  (UTh)O 2],  ториту  (ThSiO 4),
            торіаніту      (ThO 2),     уранопіриту       [(UO 2) 6(OH) 10(SO 4)*12H 2O],       браннеріту
            [(U,Ca,Fe,Y,Th) 3Ti 5O 16]  та  інших  промислових  скупченнях,  які  приурочені  до
            пегматитових жил гранітів. Рудним мінералом гідротермальних жил є настуран
            (lUO 2·  mUO 3·nPbO) та ін.
                    В  осадових  гірських  породах  уран  і  торій  наявні  у  вигляді  продуктів
            руйнування  первинних  мінералів,  численних  вторинних  мінералів:  силікатів
            (содаліт – [Na 8Cl 2(AlSiO 4) 6]; сульфатів (уранопіліт – (UO 2 ) 6 (OH) 10 SO 4*12H 2 O,  ципеїт –
            (UO 2) 2(OH) 2SO 4*4H 2O  та  ін.);  фосфатів  (отуніт  -  Ca(UO 2) 2(PO 4) 2*8H 2O,
            торберніт  -  Cu(UO 2) 2(PO 4) 2*(8-12)H 2O  та  ін.);  карбонатів  (шарпіт  –
            UO 2.(CO 3)*H 2O,  андерсоніт  –  Na 2CaUO 2(CO 3) 3*6H 2O  та  ін.);  арсенатів  -
            (ураноспініт  –  Ca(UO 2) 2(AsO 4) 2*8H 2O,  цейнерит  –  Cu(UO 2) 2(AsO 4)*12H 2O  та
            ін.);    ванадатів      -    (карнотит      –     K 2(UO 2) 2(VO 4) 2*3H 2O,    тюямуніт       –

                                                           14
   9   10   11   12   13   14   15   16   17   18   19