Page 79 - 4262

полярність решти диполів, і напрямок переносу речовини
змінюється на зворотний. Сказане підтверджується
кореляцією між геологічними подіями фанерозоя та
палеомагнітною шкалою часу А. М. Храмова і Л. Є. Шолпо,
представленою в таблиці 3.3.

Рисунок 3.2 – Структура сучасного геомагнітного поля

У цій таблиці наведені періоди фанерозою,
тектономагнетичні епохи, епохи трансгресій, регресій, а також
полярність геомагнітного поля. Аналіз таблиці свідчить про
визначну роль переносу речовини геомагнітним полем у
вертикальних переміщеннях літосферних плит.
У зв’язку із співпаданням трансгресій і регресій з
інверсією геомагнітного поля виникає гіпотеза про наступний
механізм розвитку літосфери. Винесення легких компонентів
магми формує початкову континентальну земну кору. На
протилежному за діаметром боці земної кулі розвивається
океанічна літосферна плита, мають місце прогин базальтового
дна океану та накопичення на ньому осадків. При досягненні
поверхнею материка як геоіда критичного перевищення над
референц-еліпсоїдом материк розколюється до самої основи
пластичної астеносфери.

79