Page 77 - 4262

Далі розрахуємо масу M надводної частини материків
(оскільки в докембрії материки не мали осадового чохла, а
представляли собою виходи магми на базальтовій основі дна
світового океану) і порівняємо їх з масою  m перенесеної
речовини на окислювальному електроді за весь час існування
Пангеї (4 млрд років). З цією метою скористаємося
формулами: M  HS  ;  m  K q  K jS t , де H - середня
M e e 0
висота материка; S - площа материка;  - питома вага; q -
M
кількість електрики, яка пройшла через Землю при
транспланетному переносі; j - густина струму; S - площа
0
океану; t - час існування Землі.
Густину струмів на вході в океан розраховуємо за
густиною струмів у земної поверхні на материку j та за
M
співвідношенням провідності земної кори  і океанічної
зк
2
води  ок : j ок  j M  ок  зк  j M  2 A км ,
4


2
 ок  10 Ом  1 км  1 ,  зк  10 Ом  1 км  1 . Тоді
2
j ок  200 А км .
Результати розрахунків наведено в табл. 3.2. Наведений
розрахунок носить оцінний, орієнтовний характер, оскільки
параметри материків взяті сучасні, а не Пангеї, які не відомі:
площа входу струмів повинна бути рівна площі північної
півкулі; густина струмів повинна відповідати густині струмів
у докембрії (а цей інтервал усереднення досить великий). І
тим не менше розрахунок показує: розміри електрохімічного
переносу досить великі і отримані маси переносу співрозмірні
з масою надводної частини материків. Саме такими, без
осадового чохла, були докембрійські материки, які входили до
складу Пангеї.

Таблиця 3.2 – Дані про геометрію, масу та перенесення
речовини для сучасних частин світу
Частини S , H , M ,  m , Розходження
М
світу км 10 6 м кг10 20 кг10 M і m , %
20
2
1 2 3 4 5 6
Азія 45,88 960 1,0999 1,0050 -9
Африка 31,25 752 0,5855 0,6900 17

77