Page 260 - 4262

кілометр води або суші припадає всього пара мікроампер, а за
потужністю все атмосферне коло може порівнюватись усього
з однією турбіною великої гідроелектростанції. Ось чому
абсолютно нездійсненна ідея використовувати атмосферну
різницю потенціалів для отримання енергії.
Мізерна величина атмосферного струму – прямий
наслідок низької провідності повітря. Але навіть такий
невеликий у планетарному масштабі струм розв’язав би
глобальний атмосферний конденсатор усього за вісім хвилин,
якби той постійно не підзаряжався. Електрорушійною силою,
„двигуном”, який заряжає іоносферу додатно, а землю
від’ємно, служать грози. Усередині грозової хмари різниця
потенціалів значно вища, ніж між іоносферою та землею.
Створюється вона завдяки розділенню зарядів у теплих і
вологих висхідних потоках, які виникають в атмосфері над
нагрітою Сонцем земною поверхнею, та ще за не зовсім
зрозумілими причинами наймілкіші водяні краплі та льодові
кристалики заряжаються додатно, а більш великі – від’ємно.
Висхідні потоки легко виносять мілкі додатно заряжені
частинки на більшу висоту, а великі, провалюючись під дією
своєї ваги, в основному залишаються внизу. Різниця
потенціалів між заряженими областями всередині
електризованих хмар може досягати міліонів вольт, а
напруженість поля 2000 В/см. Буцім-то перезаряджені Сонцем
батарейки, хмари живлять усе глобальне електричне коло.
Блискавки, які б’ють з підошви хмари, як правило, несуть до
землі від’ємний заряд, а зверху додатний заряд стікає в
іоносферу, підтримуючи різницю потенціалів у глобальному
електричному конденсаторі.
Просто зараз над планетою гримить 1500 гроз, кожної
доби на небі виникає 4 мільйони блискавок, кожної секунди –
50 (рис. 11.3). Із космосу добре видно, як пульсує серце
глобального електричного кола. Але блискавки – це лише
найбільш помітні прояви ГЕК. Вони подібні іскрястому
контакту в розетці, який тріщить і спалахує, тоді як
проводами електрика тече непомітно. Струми, що йдуть в
іоносферу від заряжених хмар (причому не тільки грозових,
але й шаруватих), самі по собі звичайно не породжують
зорових ефектів, але іноді, під впливом особливо потужних
блискавок, ця частина ГЕК ненадовго візуалізується.

260