Page 259 - 4262

проходити і в повітрі, але ж в інший час повітря – добрий
ізолятор. Прямо в часовому полі в будь-яку погоду стоять
вертикально нічим не захищені високовольтні лінії
електропередач напругою до 500 000 вольт. Провода
перебувають на відстані всього декількох метрів один від
одного, але не згорають від короткого замикання через
повітря. Так, повітря – ізомер, але все ж не ідеальний.
Незначна кількість вільних зарядів у повітрі є, і цього
достатньо, щоб замкнути глобальне електричне коло (ГЕК).
Модель ГЕК запропонував ще в 1925 році той самий
Чарльз Вільсон, який через 30 років пропонував звернути
увагу на висотні розряди над хмарами (очевидно не спрайти).
Вільсон розглядав поверхню Землі та її іоносферу як дві
величезні пластинки конденсатора (рис. 11.2). Різниця
потенціалів між ними складає 300 - 400 кіловольт.

Рисунок 11.2 – Один із потужних штормів в атмосфері
Сатурна

Під дією цієї напруги до землі повітря постійно
проходить електричний струм силою біля 1000 Ампер. Ця
цифра може здаватися неймовірною, але струм розподілений
по всій поверхні планети. Так що на кожний квадратний

259