Page 261 - 4262
P. 261
Рисунок 11.3 – Спалахи спрайтів в нічному небі
Якщо є розряд блискавки, то в усі сторони від неї
розповсюджується сильне збудження електричного поля. У
нижніх шарах атмосфери, де немає вільних електронів, ця
хвиля не призводить до якихось ефектів. На висотах більш ніж
50 км нечисленні вільні електрони, що перебувають в повітрі,
починають розганятися під дією імпульса електричного поля.
Але густина повітря все ще занадто велика, і електрони
стикаючись з атомами, не встигають набрати помітної
швидкості. Лише на висотах біля 70 кілометрів довжина
вільного пробігу, а з нею й енергія електронів збільшується
настільки, щоб під час зіткненнь збуджувати і навіть
іонізувати атоми та молекули, відриваючи від них електрони.
Ті, у свою чергу, теж розганяються, запускаючи
лавиноподібний процес. Хвиля іонізації рухається до землі,
проникаючи у все більш щільні шари атмосфери. Струм із
нарощенням числа вільних електронів різко посилюється,
збуджених атомів і молекул стає все більше, і ось ми вже
бачимо свічення висотного розряда. Так блискавки в нижніх
шарах атмосфери на короткий час „висвічують” (і посилають)
струми в її верхніх шарах.
261
