Page 255 - 4262

11 ГЛОБАЛЬНЕ ЕЛЕКТРИЧНЕ КОЛО ЗЕМЛІ

11.1 Відкриття спрайтів

У ніч з 5 на 6 липня 1989 р в історії вивчення планети
Земля відбулась важлива подія. Американський професор
Джон Рандольф Уінклер на кадрах високочутливої
відеозйомки грозових хмар виявив два яскравих спалахи, які,
на відміну від блискавок, йшли не вниз, до землі, а вверх, до
іоносфери. Так були відкриті спрайти – найбільші з висотних
розрядів в атмосфері Землі. Вони наочно підтвердили
існування на нашій планеті глобального електричного кола та
надали нові можливості для його дослідження.
Розряди, зареєстровані Джоном Уінклером
спостерігались від висоти 14 кілометрів, а їх розміри складали
більше ніж 20 км. Механізм, що приводив до їх появи був
неясний. Учений підтвердив своє відкриття у подальших
спостереженнях і опублікував їх результати в провідних
наукових журналах Geophysical Research Letters (1989) і
Science (1990). Після цих публікацій у США була
підготовлена програма дослідження висотних електричних
розрядів, реалізацію якої розпочали фахівці NASA в 19993
році – як спостереженнями із Землі, так і з літака.
У першу ж ніч спостережень, 7 липня 1993 року, на
науковій станції поблизу Фотр-Каллінза (штат Колорадо)
здивовані дослідники зафіксували більше 240 висотних
розрядів. Наступної ночі, щоб виключити помилку у
визначенні висоти, була задіяна спеціалізована лабораторія на
борту літака DC-8.
Результати перевершили всі сподівання: крім спалахів,
ідентичних тим, що спостерігав Джон Уінклер, величезні
спалахи були виявлені на висотах не менше 50 - 60 км. Їм дали
назву спрайтів, тобто духів повітря. Аналіз літератури
показав, що протягом сотні років багато людей бачили над
хмарами незвичайні і дуже великі розряди. Проте за
відсутності надійних доказів ці повідомлення не брались
фахівцями до уваги. „Не помітили” навіть статті про подібне
явище такого відомого і заслуженого фахівця в області
атмосферної електрики як нобелівський лауреат Чарльз

255