Page 210 - 4262
P. 210

У  північно-західній  частині  Південно-Тянь-Шаньської
           складчастої  системи  була  відкрита  Південно-Тянь-Шаньська
           аномалія електропровідності. Її глибина змінюється і аномалія
           проявляється окремими локальними ділянками.
                  У південній частині Північного Паміру, Центральному
           та  Південно-Східному  Памірі  глибина  залягання  провідника
           складає біля 10-15 км, а сумарна поздовжня провідність біля
           3000 См.
                  Паміро-Тянь-Шаньський        регіон   достатньо    добре
           вивчений     магнітотелуричними      та    магнітоваріаційними
           методами.  Тут  розкривається  досить  складна  картина,  але
           основні  елементи  геоелектричного  розтину  –  це  існування
           провідної  субширотної  структури  поміж  Центральним  та
           Південним Паміром на глибинах порядку 20 км (рис. 9.5).
                  Киргизький Тянь-Шань  характеризується провідником
           у земній корі на глибині 20-40 км і можливо в мантії. Тут на
           профілях, що перетинають Киргизький Тянь-Шань, знайдено
           потужний провідний шар, що охоплює нижню частину земної
           кори  (25-50  км).  Опір  цього  шару  зростає  в  північному
           напрямку від 7-10 до 35-300 Омм. У середині профілів та на
           південних крилах провідний шар наближається до поверхні і
           від нього відокремлюються субвертикальні провідні зони, що
           тяжіють  до  розломів.  Межа  низькоомної  мантії  занурюється
           на  глибину  150  км.  У  земній  корі  Південно-Тянь-Шаньської
           геосинклінальної     системи     розвинуті     потужні     поля
           графітизованих сланців, інтегральна провідність яких досягає
             3
                   3
           10 -2·10   См,  але  припускається,  що  при  переході  до
           Північного  Тянь-Шаню  зміст  вуглецю  в  земній  корі  суттєво
           зменшується,  і  головним  фактором,  що  обумовлює  корову
           електропровідність, становиться флюїд.
                  У Середньоазіатському регіоні виділена астеносфера з
           S>1000 См на глибинах вище 60 км уздовж зони зчленування
           Тянь-Шаню та Туранської плити. Провідна мантія визначена
           під Паннонією та Карпатським регіоном, Волино-Подільськой
           плитою, Добруджею, Кримом і західною межою Українського
           щиту.
                  У  результаті  побудовані  моделі  електропровідності,
           основними  елементами  яких  є:  1)  неоднорідний  осадовий
           чохол;  2)  неоднорідна  літосфера,  що  складається  з  різних
           геоелектричних  блоків,  які  утримують  або  не  утримують

                                           210
   205   206   207   208   209   210   211   212   213   214   215