Page 208 - 4262
P. 208

Європи.  Ця  структура  відділяє    Східноєвропейську,
           Китайсько-Корейську  та  Південно-Китайську  від  Африкано-
           Аравійської  та  Індійської  платформ  і  простягається  від
           Гібралтарського  проливу  на  заході  та  включає  частину
           західної  і  Південної  Європи,  Середземне  море,  Північну
           Африку та Індонезійський архіпелаг (рис. 9.4).
                  За  даними  В.  Ю.  Хаїна,  цей  пояс  поділяється  на
           декілька гілок, у тому числі одна з головних простягається від
           Піреней,  далі  в  Альпах,  Карпатах,  Балканідах,  у  Північній
           частині Анатолії, на Кавказі, Копетдагу та Гімалаях. Але існує
           ще  одна  гілка  -  Добруджинсько-Кримсько-Кавказька.  Це
           переривчаста  побічна  північна  гілка,  що  простягається  від
           Північної  Добруджи,  продовжується  в  Криму,  на  Великому
           Кавказі  та  через  Апшеронський  поріг  простягається  в
           Копетдаг  до  мередіану  Уралу.  Ця  гілка  відзначається
           декількома особливостями, що характерні для рухомих поясів
           і  перш  за  все  слабким  відображенням  деструкції  кори  на
           початку альпійского етапу розвитку.
                  Північна  Добруджа  –  складчасто-насувна  структура,
           що простягається в північно-західному напрямку на відстань
           біля  200  км  завширшки  біля  50  км.  Гірський  Крим  не
           поєднується з Північною Добруджою, але простежується під
           водою  на  відстань  50  км.  Цілком  можливо,  що  структури
           Тессейра-Торнквіста,  які  розділяють  докембрійську  Східно-
           Європейську  та  герцинську  Західно-Європеську  платформи,
           вже  починають  брати  участь  в  формуванні  цієї  гілки
           Альпійсько-Гімалайського  рухомого  пасма.  На  північному
           заході ця складчаста будова виклинюється поблизу широтного
           розлому Тортуш, що поділяє Українські та Південні Карпати.
                  Великий  Кавказ  є  найбільш  значною  спорудою
           північної  гілки  неотектонічної  структури.  Далі  на  схід
           розміщений Копетдаг, який простягається вже на 650 км, його
           ширина змінюється від 200 км на заході до 40 км на сході.
                  Для  нас  важливим  є  той  факт,  що  ця  частина
           Євразійського      пасма      супроводжується       аномаліями
           електропровідності в земній корі.
                  Під    Копетдагом      знайдена      аномалія     високої
           електропровідності  на  глибинах  біля  5  км  із  сумарною
           поздовжньою  провідністю  3000  См.  Вважається,  що  в
           центральній  частині  Середньої  Азії  в  межах  Бухарського

                                           208
   203   204   205   206   207   208   209   210   211   212   213