Page 188 - 4262

включенню циркуляції глинистого розчину. У точці В
відбулося включення бурових насосів, при цьому
спостерігається зменшення потенціалу від 42 до 35 мВ. Точка
G характеризує відрив інструмента від вибою, а D – торкання
інструментом вибою свердловини. Інтервал DE відповідає
бурінню свердловини турбобуром, із наступним повільним
збільшенням навантаження.
Рис. 8.5,а ілюструє розподіл геоелектричної аномалії на
поверхні в районі гирла свердловини Маркова-10 при глибині
2300 м. Привертає увагу ізометричний характер розподілу
аномалії, причому орієнтація аномалії на поверхні співпадає з
напрямком падіння і простягання пластів.
Профіль ЕП, який проходить через центр свердловини
(рис. 8.5,б), зіставлений з теоретичним, вирахуваним за
формулою (8.21). Для реалізації теоретичних розрахунків
необхідна апріорна інформація про опір гірських порід, силу
струму, глибину свердловини. За даними польових
спостережень, значення потенціалу на відстані 1 м від гирла
для свердловини Маркова-10 склали 10, 23, 33 і 61 мВ для
глибин 5, 200, 500 і 2300 м відповідно. На основі цих значень
I
визначений параметр  за формулою (8.21). Результати
розрахунків представлені в таблиці.

Таблиця 8.1 – Розподіл  для різних глибин
I
(свердловина Маркова-10)
l 2 , м n ,   10 В , I  m  10  3 ОммА
3

5 10 117
200 23 149
500 33 210
2300 61 385

Точки графіка, побудованого в координатах  ,l 2  I ,
упевнено лягають на криву, яка описується рівністю
 I  1 ,5  0 ,098  l2 (рис 8.6). Розчленувати параметр за
елементми на даному етапі досліджень є неможливим.
Разом з тим, знаючи, що в умовах карпатського фліша
  n  10 Ом  м т  2 , 1 ,...,  9 можна зробити такі висновки:
1) сила струму з проходом свердловини зростає; 2) величина

188