Page 185 - 4262

Сумарний потенціал
    . (8.19)
 
l
У моделі, що представлена на рисунку 8.3, z  , тому
формула (8.19) буде мати вигляд

 I 1 1 l 2  x 2    l2 2 
    ln  . (8.20)
2  x l 2 x 
 
Проте, зазначена розрахована модель не узгоджується
в центральній області аномалії з експериментальними даними.
Згідно з моделлю потенціал у центрі прямує до
нескінченності, у той час як фактично він є кінцевим і
вимірюється. Уточнення моделі до реальної може бути
проведено заглибленням точкового джерела на деяку глибину
h. При такому припущенні сумарний потенціал буде
обчислюватись за формулою (8.19), в якій h  z  l :
 2 2 
I  1 1 2l  h  x  2l   h
    ln  (8.21)
2  x 2  h 2 2l h  x 2  h 2 
 
Аналіз і перевірка теоретичних посилань.
В основу розробленої методики досліджень
геоелектричного поля біля гирла вердловини покладено
площинні виміри ЕП за способом потенціалу, а також
режимні спостереження.
Площинні спостереження доцільно виконувати за
взаємно-перпендикулярними профілями довжиною до
120 - 140 м при глибині буріння 3000 м – цього достатньо для
впевненої реєстрації аномалій із виходом у фонове поле.
Неперервні режимні виміри ЕП здійснювали поблизу
від гирла свердловини: один із електродів встановлювали на
профілі в точці максимального значення аномалії
геоелектричного поля, другий – у фоновім полі. Інформація з
бурової про величину геоелектричного потенціалу надходила
на вимірювальний прилад і дальше на реєстратор. Даний
контрольно-вимірювальний комплекс може стати складовою
частиною автоматизованої системи управління процесом
буріння.
Геотехнологічні аномалії досліджували на бурових
свердловинах Надвірнянського та Івано-Франківського

185