Page 191 - 4262

опанувати природну енергію призводить до аварій. Тому
актуальним є питання своєчасного виявлення зон АВПТ та
АНПТ.
Покажемо, як відображаються ці зони в електричному
полі під час проходження свердловиною.
Породи, в яких здійснюється буріння свердловин,
перебувають в зоні дії постійного електричного, магнітного та
змінного електромагнітного полів. Структура цих полів
визначається як джерелом поля, так і станом порід, в яких
воно поширюється. Відповідно з вивченням параметрів
електромагнітного поля в районі гирла свердловини
з’являється можливість виявлення інформації про гірські
породи і технологічні процеси буріння.
Якщо в земній корі біля її поверхні, де проводяться
бурові роботи, виділити шар із товщиною, рівною глибині
свердловини, то неважко показати, що цей шар перебуває в
градієнтному електричному полі і потенціал цього поля в
напрямку від нижньої поверхні до верхньої (поверхня Землі)
рівний, згідно з (8.13),
      k   k  H , (8.22)
н 0 м е м е
де  - потенціал геоелектричного поля (ГЕП) на рівні забою
н
свердловини;  - потенціал ГЕП на рівні земної поверхні;
0
H - глибина свердловини.
Під дією цієї різниці потенціалів у шарі земної кори,
який розглядаємо, виникає електричний струм, обернено
пропорційний опору цього шару:
  k
I   , (8.23)
H 
де  - питомий електричний опір шару одиничної
потужності.
Якщо товща порід ізотропна в електричному
відношенні, то густина струму, що тече по ній, однакова.
Схема вертикального геоелектричного розрізу Землі
(рис. 8.7) додатково пояснює ці розсудження.
Аналіз рисунка 8.7 показує, що оболонка Землі зазнає
дії зон зовнішньої та внутрішньої іонізації. У кожній із цих
зон перенос зарядів іде до площини нульового потенціалу, яка
для океанічних регіонів переважно знаходиться нижче рівня

191