Page 129 - 4262

6 МАГНІТОТЕЛУРИЧНЕ ЗОНДУВАННЯ.
ОСНОВИ МЕТОДУ

Метод магнітотелуричного зондування (МТЗ)
заснований на вивченні природного змінного
електромагнітного поля Землі - магнітотелуричного поля.
МТЗ представляє собою різновид індукційного зондування з
використанням низькочастотного електромагнітного поля.
Особливістю МТЗ стосовно інших методів індукційного
зондування є використання поля природного джерела.

6.1 Різновиди геомагнітний варіацій

З початком використання запусків ракет і супутників
Землі у високі шари атмосфери геомагнітне поле стало
предметом великої зацікавленості. Раніше вважали, що
магнітне поле Землі простягається на великі відстані, але в
даний час припускають, що хвости комет, які складаються з
іонів, простягаються в бік Сонця під натиском потоку
заряджених часток. За його розрахунками щільність іон-
3
електронних пар поблизу Землі складає біля 100/см . Цей
безперервний корпускулярний потік називають «сонячним
вітром». Вважається, що якщо сонячний вітер існує, то
магнітне поле Землі повинно бути зосереджено в обмеженій
області навколо Землі, розмір і форма якого залежить від сили
сонячного вітру. Відповідно до даних, що отримані на
космічних апаратах, межа земного магнітного поля в
напрямку Сонця знаходиться на відстані біля 80000 км від
Землі (магнітосфера Землі). За межами цієї зони
зареєстровано магнітне поле з інтенсивністю магнітної
індукції близько 10 нТ. У міжзірковому просторі існує
магнітне поле порядку 0,1 нТ.
Встановлено, що в зовнішній атмосфері Землі існує
радіація високої інтенсивності, а також були виявлені зони
радіації. Ці зони отримали назву радіаційних смуг, або поясів
Ван Аллена. Перша смуга простягається від 960 до 8000 км
над земною поверхнею; друга – від 16 000 до 64 000 км. У
межах внутрішньої смуги є протони з високою енергією.
Протони малої енергії та електрони заповняють більш велику
область.

129