Page 133 - 4262

Рисунок 6.3 – Іоносферні струми Холла і Педерсона

Сонячні та місячні магнітні варіації.
Сонячно-добові варіації виявляють собою періодичну
зміну геомагнітного поля, характерною особливістю якої є
залежність від місцевого часу. На висотах близько 90-100 км у
результаті іонізації атмосфери сонячним ультрафіолетовим
промінням виникає концентрація заряджених частинок.
Географічне положення електричних струмів в
іоносфері визначається сонячної освітленістю, вторгненням в
області полярних сяйв високоенергетичних електронів (на
нічному боці), нахилом геомагнітного поля.
Під дією сонячного вітру електропровідний
іоносферний газ рухається в земному магнітному полі. Цей
процес створює вихрове магнітне поле. А під дією магнітного
поля питомий електричний опір стає тензорною величиною,
тобто має різне значення в різних напрямках. Струми
перетікають між півкулями з приводу сезонної асиметрії
параметрів іоносфери. У кожній півкулі виникає величезний
5
вихор струмів із повними значеннями порядку 10 А (рис 6.4).

133