Page 77 - 4251
P. 77

льним верстатом. Щоби уникнути деформування і перегріван-
                            ня  поверхні  зразка  його  треба  шліфувати,  подаючи  багато
                            охолоджувальної рідини і близько 0,01 мм за один прохід аб-
                            разиву.  Абразивний круг повинен бути гострий, бо у против-
                            ному разі поверхня зразка неминуче нагріється і деформуєть-
                            ся. Звичайно застосовують електрокорундові круги зернистіс-
                            тю 200-240. Обробляти поверхню бажано  послідовно декіль-
                            кома кругами.
                                  Попередньо  обробляти  (знімати  грубо  деформований
                            шар)  слід  кругом  із  зернистістю  60,  потім  100  або  120,  180
                            тощо. Після заміни круга поверхню, яку шліфуємо треба по-
                                             0
                            вернути  на  90  .  Якщо  нема  плоскошліфувального  верстата
                            зразок  можна  шліфувати  механічним  чи  ручним  точилом.  У
                            цьому випадку зразки обробляють бічною поверхнею абрази-
                            вного круга, притискаючи їх з невеликим зусиллям щоби уни-
                            кнути нагрівання поверхні зразка. Під час шліфування зразки
                            треба періодично занурювати у воду. Якщо нема абразивного
                            круга  поверхню  макрошліфа  можна  шліфувати  абразивними
                            водостійкими  шкурками.  Остаточно  обробляють  макрошліф
                            шліфувальною шкуркою марки КЗ зернистістю 240-280. Мак-
                            рошліфи звичайно не полірують.
                                  Для дослідження мікроструктури, тобто структури з де-
                            талями, які можна побачити при збільшеннях у понад сто ра-
                            зів,  виготовляють мікрошліфи. Для мікрошліфів найраціона-
                            льніше вирізати темплети із макрошліфів. Для цього на мак-
                            рошліфі  визначають  потрібну  для  вивчення  ділянку,  обкрес-
                            люють її і вирізають фрезою чи ножівкою.
                                  Розміри поверхні мікрошліфа для зручності обробки  не
                            повинні перевищувати 2020 мм. Грубина мікрошліфа пови-
                            нна становити 10-15 мм. Найзручніше користуватися темпле-
                                                                    2
                            тами з квадратною поверхнею 100 мм . Це особливо важливо,
                            якщо структуру металу виявляють електролітичним способом
                            травлення,  бо  можна  легко витримати  ідентичність  режимів.
                            Крім того, невеликі зразки значно зручніше піддавати  меха-
                            нічній обробці. При цьому виграш у часі при обробці малих
                            шліфів  порівняно  з  великими  буває  настільки  значним,  що
                            звичайно вигідніше досліджувану ділянку (якщо вона має ве-


                                                           76
   72   73   74   75   76   77   78   79   80   81   82