Page 24 - 4242

рактеризуються кварцеві пісковики та алевроліти. При одна-
ковому мінералогічному складі абразивність уламкових порід
звичайно вища, ніж абразивність кристалічних порід, що
зв’язано з характером шорсткості поверхні тертя. Чим більша
пористість, більші уламки і гострокутіша їх форма, тим біль-
ша шорсткість уламкової породи. Чим більша шорсткість по-
роди, тим менша реальна площа контакту металу з породою.
Стикання відбуваються лише на вершинах виступів шорстко-
стей. Із зменшенням реальної площі контакту при даному на-
вантаженні збільшується контактний тиск, величина якого
може досягати твердості металу.
Абразивність пісковиків зростає із зменшенням їх тве-
рдості. Найбільшою абразивністю володіють кварцеві та
польовошпатові пісковики. Це пояснюється тим, що твердість
уламкових гірських порід визначається твердістю цементую-
чої речовини. Чим менша твердість цементу, тим легше ого-
люються мінеральні зерна, які мають більшу твердість, ніж
сама порода, і тим більша шорсткість поверхні тертя, оскільки
інтенсивність зносу мінеральних зерен і цементу не однакова
через різницю їх міцнісних характеристик. Кварц є найбільш
абразивним і найбільш твердим із породоутворюючих мінера-
лів.
Абразивність алевролітів трохи менша, ніж абразив-
ність пісковиків однакового мінералогічного складу внаслідок
меншого розміру зерен.
Деякі осадові гірські породи (глинисті, карбонатні, су-
льфатні) в чистому вигляді малоабразивні. Але їх абразивність
зростає із збільшенням вмісту кварцу. Особливо інтенсивно
абразивність маломіцних порід зростає при збільшенні вмісту
кварцу. При вмісті кварцу більше 20 % абразивність маломіц-
них порід стає вищою, ніж абразивність кварцитів.

2.3 Визначення твердості гірських порід

Руйнування гірської породи відбувається в умовах
складного напруженого стану. Об’єм породи, який підлягає
розбурюванню, зазнає дії всестороннього нерівномірного сти-
ску. Породоруйнуючий інструмент контактує з породою лише

23