Page 27 - 4242

 – величина пружної деформації при даному наванта-
женні, м.

2.4 Геостатична температура

Температура гірських порід визначається природним
тепловим полем Землі і суттєво залежить від глибини заля-
гання порід і місцезнаходження району. Температура верх-
нього, відносно невеликого за товщиною, шару порід може
змінюватись від сезону до сезону і навіть протягом доби і за-
лежить від коливань атмосферної температури.
Температура більш глибоко залягаючих порід залиша-
ється практично постійною протягом багатьох століть. Цю,
практично постійну для даного району і для даної глибини
залягання породи, температуру називають геостатичною. З
глибиною геостатична температура збільшується. Величину
приросту температури із збільшенням глибини на 1 м назива-
ють геотермічним градієнтом. Вважають, що в середньому
геотермічний градієнт приблизно дорівнює 0,03 град/м. В реа-
льності він значно змінюється від району до району і навіть в
межах одного району, залежно від глибини. Орієнтовано геос-
татичну температуру на глибині Z визначають з виразу:
T  T  Г Z ( Z ) , (2.4)
0
0
де Т 0 – температура нейтрального шару Землі, градуси;
Г – геотермічний градієнт порід даного району, град/м;
Z 0 – глибина залягання нейтрального шару, м.

2.5 Вплив всестороннього стиску і температури на
механічні властивості гірських порід

В умовах всестороннього стиску механічні властивості
гірських порід суттєво змінюються. При рівномірному всесто-
ронньому стиску мінералів і монолітних гірських порід відбу-
вається в основному пружна деформація, при стиску пористих
порід можливе виникнення залишкових деформацій. Стиск
гірських порід при всесторонньому тиску веде до збільшення
їх об’ємної маси. Наприклад, об’ємна маса пісковиків, які за-

26