Page 19 - 4242

дають породу. Крім того, дрібнозернисті породи, складені з
маломіцних мінералів, по міцності можуть бути такими ж, як і
породи, складені з міцніших, але крупнозернистих мінералів.
Масштабний фактор впливає на міцність гірських порід
в меншій мірі, ніж на міцність мінералів. Це пояснюється тим,
що міцність гірської породи залежить не тільки від міцності
мінеральних зерен, але й від механічних властивостей цемен-
ту, який заповнює міжкристалічний простір.
Тривалість дії навантаження. Руйнування гірської
породи може наступити і при напруженнях менших, ніж гра-
нична міцність, якщо ці напруження діють тривалий час.
Пружність. Більшість породоутворюючих мінералів є
тілами пружно-крихкими, тобто вони підпорядковуються за-
кону Гука і руйнуються, коли напруження досягає границі
пружності. Гірські породи за характером залежності деформа-
ції від напружень при статичному навантаженні можна умов-
но розділити на три групи:
1. Пружнокрихкі, які підпорядковуються закону Гука.
2. Пружнопластичні, руйнуванню яких передує пласти-
чна деформація.
3. Високопластичні і дуже пористі породи, пружна де-
формація яких незначна або практично дорівнює нулю.
Пружні властивості гірських порід характеризуються
модулем пружності (Е), коефіцієнтом Пуасона () та модулем
зсуву(G).
Модулем пружності називається коефіцієнт пропор-
ційності між нормальним напруженням в породі і відповідною
йому відносною деформацією.
Модуль пружності для більшості гірських порід коли-
5
4
вається від 0,03х10 до 1,7х10 МПа. Його величина залежить
від мінералогічного складу, пористості породи, а також від
виду деформації і величини прикладеного навантаження.
Із збільшенням пористості модуль пружності гірських
порід зменшується. При розтягуванні модуль пружності зме-
ншується із збільшенням навантаження, при стискуванні – на-
впаки. Модуль пружності більшості осадових гірських порід

18