Page 29 - 4242

При дії всестороннього тиску на гірську породу відбу-
вається зміщення зерен одне відносно одного та їх зближення.
Чим більший всесторонній стиск, тим щільніше притискують-
ся зерна одне до одного і більші сили взаємодії між ними. У
гірських породах пластична деформація відбувається в основ-
ному внаслідок відносного переміщення зерен (міжкристаліч-
не ковзання). У тонкозернистій породі більша площа контакт-
ної поверхні між зернами, значить і більше можливостей для
міжкристалічного ковзання, а тому і більша її пластичність.
При дуже високому всесторонньому тиску відносне перемі-
щення зерен практично неможливе, пластична деформація ві-
дбувається внаслідок ковзання всередині самих зерен і, зви-
чайно, супроводжується зміцненням породи.
Зменшення пористості породи при збільшенні всесто-
роннього стиску, зближення зерен і збільшення сил взаємодії
між ними сприяє росту міцності породи. Деформаційне зміц-
нення при внутрішньокристалічному ковзанні зумовлює збі-
льшення міцності із підвищенням всестороннього тиску. Збі-
льшення всестороннього тиску призводить до ―заліковування‖
внутрішніх дефектів у кристалічній решітці мінералів і, як на-
слідок, до росту міцності та пластичної деформації до руйну-
вання. З підвищенням температури зростає здатність гірських
порід до пластичної деформації, але одночасно знижуються
границя текучості і міцність породи. Іноді вплив температури
настільки значний, що повністю знімається ефект приросту
міцності внаслідок підвищення всестороннього тиску. Так,
міцність деяких глинистих порід, вапняків і навіть доломітів
0
при температурі 300 С і всесторонньому тиску 200 МПа ви-
0
являється меншою, ніж при температурі 24 С і тиску
100 МПа. Підвищення температури особливо позначається на
зниженні міцності ряду хемогенних порід (бішофіт, карналіт,
галіт). Пружні властивості гірських порід з підвищенням тем-
ператури суттєво не змінюються. Модуль пружності дещо
зростає, а коефіцієнт Пуассона практично майже не змінюєть-
ся.

28