Page 86 - 4214

Щоб скласти собі уявлення про те наскільки сучасні технології
дозволяють підвищити точність позиціювання приведемо складові ( джерела

похибок), які впливають на точність визначення положення приймача при
вимірах псевдо дальностей до одного супутника:

- нестабільність роботи генератора частоти -6,5 м;

- затримки сигналу в часі бортовою апаратурою – 1,0 м;

- невизначеність просторового положення супутника -2,0 м;

- інші похибки космічного сегменту – 1,0 м;

- неточності ефемерид – 8,2 м;

- інші похибки наземного сегменту – 1,8 м;

- іоносферна затримка – 4,5 м;

- тропосферна затримка – 3,9 м;

- шумова похибка приймача – 2,9 м;

- багатопроменевість – 2,4 м;

- інші похибки сегмента споживача -1,0 м

Хоча сумарна похибка і не дорівнює простій сумі складових, проте

типова точність навіть сучасних приймачів в горизонтальній площині
складає 6-8 м. З іншої сторони коефіцієнт кореляції похибок двох

розміщених порівняно близько GPS - приймачів ( при роботі в кодовім
режимі) складає 0,15?0,4 в залежності від співвідношення сигнал/шум. Чим

більше співвідношення тим більше кореляція. Також кореляція залежить від

геометрії сузір’я і при PDOPT <1,5 досягає навіть 0,7. На території США,

Канади, Японії, КНР, Європейського Союзу і Індії існує декілька систем, які

посилають уточнюючу інформацію( диференціальну поправку до координат).

Диференціальна поправка посилається або з геостаціонарних

супутників, або з наземних станцій і може

бути як платною, так і

83