Page 34 - 4202
P. 34

3  ОСНОВИ ТЕОРІЇ НАПРУЖЕНОГО СТАНУ

                3.1  Зсув: дотичні напруження, кутові деформації.
                Крім  поздовжніх  сил,  у  стержні  можуть  виникати
            також і внутрішні поперечні сили. Розглянемо короткий
            стержень, закріплений на опорі (рис. 3.1). На нього діє
            зовнішня сила Р тепер уже перпендикулярно до його осі
            х. В опорі виникає реакція R Y , яка за умовою рівноваги
            дорівнює зовнішній силі.
                Щоб  знайти  внутрішню  силу,  застосуємо  метод
            перерізів – умовно розсічемо стержень перпендикулярно
            до осі х і розглянемо рівновагу правої частини (рис. 3.1).
            Зрозуміло,  що  вона  не  відривається  від  стержня,  тому
            що всередині нього виникає внутрішня поперечна сила
            Q   ,  яка  діє  у  площині  поперечного  перерізу.  За
            природою – це сила взаємодії між атомами кристалічної
            решітки.  За  величиною  вона  дорівнює  зовнішній  силі,
            тому що зрівноважує її.
                Очевидно, що сила Q не зосереджена в одній точці
            перерізу,  а  розподілена  по  його  площині  у  вигляді
            дотичного  напруження  τ (тау  – рис. 3.1). Якщо воно
            рівномірно розподілене по площі, то його величина
                                           Q
                                            ,                         (3.1)
                                           A
                                                      2
            де  A – площа поперечного перерізу, м  (area – площа,
            англ.).
                Напруження  τ  є  вектором,  який  діє  у  площині

            поперечного  перерізу.  Одиниці  вимірювання:  1   Па   =   1
                             6
            Н/м , 1  МПа  =  10 Н/м .
                                  2
                2
                Якщо  рівномірне  дотичне  напруження  τ  відоме,  то
            внутрішня  сила  Q  у  площині  перерізу  визначається  із
            (3.1)
                                      Q     A.                       (3.2)







                                        33
   29   30   31   32   33   34   35   36   37   38   39