Page 22 - 4202
P. 22

Коефіцієнт  Пуассона  μ  (мю)  –  це  відношення
            величини     поперечної     деформації     до    величини
            поздовжньої деформації

                                   '     y     z  .              (2.8)
                                          x    x
                Коефіцієнт  Пуассона  μ  береться  за  модулем,  тому
            що знаки ε' і ε протилежні. Він характеризує властивість
            конструкційних       матеріалів    завжди      отримувати
            поперечні деформації при наявності поздовжніх. Сталь
            має μ  =  0,3  ; чавун: μ  =  0,25  ; бетон: μ  =  0,17  ; гума: μ  =  0,49.
                Отже, поперечні деформації ε y і ε z у напрямку осей y
            і  z   ,  які  перпендикулярні  до  напрямку  поздовжньої
            деформації ε x , визначаються так
                                                   
                                            x   .            (2.9)
                               y   z        x
                                                    E
                Знак  мінус  показує,  що  ці  деформації  завжди
            протилежні:  при  розтягуванні  стержня  відбувається
            його поперечне звуження, а при стисканні – поперечне
            розширення.
                При зміні температури відбуваються температурні
            деформації ε t (розширення чи звуження)
                                          t     .                 (2.10)
                                      t
            де    α  –  коефіцієнт  лінійного  теплового  розширення
            матеріалу;  Δt – зміна температури.
                При  потребі  врахувати  температурні  деформації
            величину ε t додають (з відповідним знаком) до пружних
            деформацій.

                2.4  Пружні переміщення перерізів стержня.
                Внаслідок  розтягу  відстані  між  перерізами  стержня
            збільшились, і перерізи перемістились вздовж осі x (див.
            сітку на рис.  2.3 до і після навантаження). Кожен переріз
            перемістився  на  свою  величину  відносно  свого
            початкового положення.
                Положення перерізу A задаємо координатою x (рис.
            2.5).  Позначимо  u(x)  –  переміщення  перерізу  стержня
                                        21
   17   18   19   20   21   22   23   24   25   26   27