Page 153 - 4202
P. 153

Функція  (10.14)  з  аргументом  k(x–ct)  теж  є
            розв’язком  хвильового  рівняння.  Переконайтесь  у
            цьому, провівши диференціювання згідно з доведенням
            (10.11). При цьому крива pqr (рис.  10.4) є синусоїдою, а
            хвиля називається гармонічною.
                А – це амплітуда коливань, яка дорівнює зміщенню
            точок  суцільного  середовища  у  початковому  перерізі
            (х=  0) вибраної системи координат у початковий момент
            часу (t=  0). Амплітуда залежить від величини збурюючої
            сили або імпульсу сили.
                Коефіцієнт  k  –  це  хвильове  число.  Покажемо,  як
            воно  пов’язане  з  довжиною  хвилі.  Відомо,  що  функції
            sin(kξ)  і cos(kξ)  є періодичними, тобто коли змінити їх
            аргумент  на  величину,  кратну  2π   ,  то  їх  значення
            повториться. Зробіть це:
                                                                2        
             Acos  xk   ctk    Acos  xk   2  ctk    Acos k ( x    )   ctk  
                                                                 k        
                                         .
                Отже,  вздовж  напрямку  х  розповсюдження  хвилі
            через  кожен  відрізок,  рівний    2π/k   ,  функція  коливань
            повторюється,  а  хвиля  відтворюється.  Цей  відрізок  є
            довжиною хвилі L:
                                     2         2 
                                 L      ;  k     .                  (10.15)
                                      k         L
                Відомо, що період коливань хвилі Т – це проміжок
            часу,  через  який  коливання  повторюється,  а  хвиля
            відтворюється  у  даному  місці  (перерізі)  середовища.
            Тому  це  час,  за  який  хвиля  зі  швидкістю  с  пробігає
            відрізок, рівний довжині хвилі L  :
                                    L        L   2 
                                T    ;  c        .                 (10.16)
                                    c       T    k  T
                Підставте  вирази  (10.15-16)  у  аргумент  функції
            (10.14):
             2                x  c        x  t   2     2 
                ( x   ct  2)       t  2          x   t   k  x   t
                                     
              L                L  L        L  T    L      T
            ,
                                        152
   148   149   150   151   152   153   154   155   156   157   158