Page 119 - 4202
P. 119

8.2  Пружні константи Ламе.

                При розв’занні задач теорії пружності часто вдається
            знайти деформації тіла за геометричними залежностями
            пружної зміни його розмірів, а далі знайти напруження.
            Для  цього  в  узагальненому  законі  Гука  (8.1)  треба
            виразити  напруження  через  деформації,  для  чого  у
            рівняннях  (8.1)  у  дужках  слід  отримати  суму  трьох
            напружень  S σ  ,  додавши  і  віднявши  потрібний
            компонент  μ  σ і . Так, з першого рівняння отримуємо
                     (      )   1(  )  S   1(  )   3  K
                x    x     x   y   z    x           x           V
              x                                                       ,
                           E                  E               E
            (8.8)

            куди підставлено S σ за формулою (8.7). Звідси виразіть
            напруження через деформації, підставивши значення K
            (8.6),

                  E       3  K      E            E
                          2                      2 G   
              x       x       V           x              V      x    ,
                                                                     V
                 1     1        1 ( 2   )  1 (    1()  2 )
            (8.9)
            де уведені такі пружні константи Ламе:

                                E                 E
                         G           ,                  .           (8.10)
                                1 ( 2   )   1 (   1 ( )     2 )

                Проведіть  аналогічне  перетворення  інших  рівнянь
            системи  (8.1)  так,  щоб  отримати  узагальнений  закон
            Гука  у  вираженні  напружень  через  деформації  –  у
            формі Ламе:

                             G2      ;        G  
                            х       x     V    xy      xy
                                                        
                           y   G2  y     V  ;       yz  G yz  .   (8.11)
                                                        
                             G2      ;        G
                            z       z    V     zx      zx 

                                        118
   114   115   116   117   118   119   120   121   122   123   124