Page 135 - 4201

домінують спіріферіди і ортоцератіди. Серед хребетних - стегоцефали.
Розповсюджені амоноідеї (головоногі). Збільшується чисельність видів
двостулок і гастропод. Белемніти зустрічаються рідко (загін аулацоцеріда).
Керівними формами тріасу є халобіа, даонела, монотіс, клара. Стратиграфічний
поділ і відклади мезозою приведені в таблиці 11.4.

Таблиця 11.4 - Стратиграфічний поділ і відклади мезозою
Вік від Вік від
Період.
початку Ін-
Ера почат- Походження назви періоду, декс Вік Характерні породи
ку ери
млн. р. млн. р.
Крейдовий датський Переважно карбонатні: біла
(К) маастрихтський писальна крейда, мергель,
О. д’Аллуа, К 2 кампанський вапняк, вуглевмісні породи
1882 р. сантонський
за присутністю харак- коньякський
терних відкладів білої ≈ 70 туронський
137±5 писальної крейди сеноманський Переважно уламкові глини,

альбський
аптський алевроліти, глауконітові
К 1 баремський пісковики
готеривський
валанжинський
баріаський
Юрський титонський Морські переважно дуже
(MZ) А. Гумбольдт, J 3 (волзький) різноманітні: вапняки і слан
(J)
кімериджський ці (у Тетісі), уламкові і маг-
1831 р.
оксфордський
матичні (Тихоокеанські зо-
Мезозойська 195±5 за назвою Юрських ≈ 55 J 2 келовейський ни), конгломерати, глини,
батський
гір у Швейцарії і
вапняки, вугленосні (на
байоський
Франції
платформах), ефузиви (на
ааленський
тоарський Гондвані)
плінсбахський
J 1
синемюрський
гетангський
Тріасовий ретський Лагунні: гіпси, ангідрит,
(Т) T 3 норійський доломіт, мергель
Ф. Альберті, карнійський Морські: переважно мілко-
1834р.
ладинський
230±10 За чітким тришаровим ≈ 45 T 2 анізійський водні черепашкові вапняки
поділом
і ефузиви
оленекський Континентальні: строкаті,
T 1 індський червоноколірні, гіпсоносні
відклади

Серед черевоногих загін месогастропода досягає розквіту. У середньому
тріасі з'являються шестипроменеві корали. На суші збільшується кількість
видів голонасінних рослин. Широкого розповсюдження набули папороті.
Зростає значення рептилій і відбувається скорочення амфібій. У середньому

138