Page 12 - 4201

заляганні. На ділянках земної кори, що характеризується складною тектонікою
з перевернутими або лежачими складками, піднасувами, насувами та ін., більш
молодші шари можуть лежати під давніми. У таких випадках, з метою
правильного визначення послідовності утворення порід, знаходять підошву і
покрівлю пластів, порівнюють даний розріз з сусідніми, а також
використовують інші методи.

Петрографічний метод полягає у вивченні мінерального складу,
структури, текстури та інших літологічних ознак порід. Це дозволяє зіставляти
та узгоджувати за віком окремі пласти гірських порід у різних розрізах. При
наявності у двох (або декількох) розрізах пластів порід, що є однаковими за
мінеральним складом, структурою, текстурою, умовами утворення і
послідовністю залягання (наприклад, вище від глин залягають алевроліти, вище
від вапняку – глини) можна припустити, що ці породи утворились в один час.
Проте, цей метод використовують для порівняння близько розташованих
розрізів. У випадку значної віддаленості розрізів одновікові породи за
літологічними характеристиками можуть бути різними внаслідок відмінних
палеогеографічних умов їх утворення. З іншого боку, породи різного віку
можуть мати однаковий літологічний склад завдяки тому, що у різний час на
поверхні Землі існували подібні умови утворення. Петрографічний метод
застосовують при визначенні відносного віку магматичних і метаморфічних
порід.
Геофізичні методи розчленування і кореляції розрізів свердловин
базуються на вивченні зміни фізичних властивостей гірських порід у розрізі,
виділенні шарів і пачок, що мають відмінні фізичні характеристики в одному
розрізі, та зіставленні пачок порід з однаковими фізичними характеристиками у
сусідніх розрізах.
Палеомагнітний метод є сучасним геофізичним методом визначення
відносного віку порід. Він заснований на вивченні природної залишкової
намагніченості гірських порід. Як відомо, в історії геологічного розвитку Землі
відбувались багаторазові інверсії магнітного поля, що були обумовлені зміною
о
вектору первинної намагніченості (інколи на 180 ). Феромагнітні частинки при
охолодженні намагнічуються і орієнтуються у магнітному полі Землі. При
процесах діагенезу і складчастості первинна орієнтація частинок не
порушується. Вона відповідає орієнтації магнітного поля у період накопичення
шару. Виділяючи у розрізі шари, в яких частинки мають полярність, можна
розчленувати розріз на горизонти прямої і оберненої намагніченості. У зв’язку з
існуючими прихованими перервами в накопиченні осадів, палеомагнітний
метод необхідно застосовувати разом з біостратиграфічним і
радіогеохронологічним.
♦ Палеонтологічні методи
Ця група методів стратифікації відкладів і їх кореляції базується на
використанні викопних решток організмів.
Палеонтологічний (біостратиграфічний) метод є найбільш надійним
методом визначення відносного віку порід. Він дозволяє визначати відносний
вік порід в одному або у декількох розрізах, у тому числі і віддалених на великі
відстані один від одного (рис. 3.1). Суть його полягає у визначенні відносного

12