Page 16 - 4201
P. 16

4 ОСНОВИ ПАЛЕОНТОЛОГІЇ


                      Палеонтологія - це наука, яка вивчає органічний світ минулих
               геологічних епох i закономірності його еволюції. Об'єктом вивчення
               палеонтології       є   викопні      рештки      вимерлих      організмів      та    сліди    їх
               життєдіяльності. У перекладі “палеонтологія” - це наука про давні істоти.

               Палеонтологія поділяється на палеозоологію безхребетних i хребетних та
               палеоботаніку.
                      Палеозоологія вивчає органічний світ минулих геологічних епох, а
               палеоботаніка – рослинний. Палеозоологія вивчає органічний світ за
               допомогою викопних решток та слідів їх життєдіяльності, які знаходяться у
               шарах гірських порід земної кори i називаються скам'янілостями. Процес їх
               утворення називається фосилізація. Палеонтологія вивчає не тільки будову i
               систематику організмів та рослин минулого, але й взаємовідносини їх з
               навколишнім        середовищем.         Цей     напрямок       палеонтології      називається
               палеоекологією.
                      Отже, основна мета палеонтології є вивчення життєдіяльності тваринного
               i рослинного світу в минулі геологічні епохи. Проте, деякі види існували
               впродовж дуже тривалого часу та продовжують існувати й сьогодні. Тому,
               палеонтологія тісно пов’язана з наукою неоонтологією (вивчення сучасних
               видів). В свою чергу, детальне вивчення історії виникнення і еволюції життя на
               Землі дає безцінний матеріал для історичної геології.


                              4.1 Значення скам’янілостей для історичної геології


                      Скам'янілості або викопні рештки - це залишки або сліди життєдiяльностi
               органiзмiв минулих геологічних епох, які збереглися у земній корі.
               Скам'янілості - це не тільки затверділі частини тіла вимерлих організмів. Дуже
               поширені черепашки, певні види яких зберегли характерні риси впродовж
               тисячоліть. Це також сліди від ніг хордових, залишки екскрементів тварин,
               залишки шкаралупи яєць птахів i плазунів. Тобто, скам’янілості - це будь-які
               залишки органiзмiв чи сліди їх життєдiяльностi, які зберегли в тій чи іншій мірі
               свою початкову форму. Інколи, за сприятливих для цього умов, залишки
               органiзмiв зберігаються до наших днів практично у незмінному вигляді.
               Прикладом є знайдені у Сибіру заморожені трупи мамонтів. Якщо певні види
               існують до сьогодення, то за скам’янілостями їх предків можна встановити час
               їх появи, розквіту, поширення тощо.
                      Проте, залишки, утворені в сучасну геологічну епоху (четвертинний
               період), називати скам'янілостями невірно. Це обумовлено тим, що такі
               залишки зазнали впливу тільки процесу розкладу за той час, впродовж якого
               вони були поховані у породах, а процеси фосилізації ще на відбулись.
                      М’які частини тiла органiзмiв повністю розкладаються. Кістяк, який
               складається з органічних i мінеральних речовин, зберігається за певних умов.
               Найчастіше зберігаються залишки лише тих органiзмiв, які скам'яніли. При
               цьому, розчинені у воді мінеральні речовини (карбонати, кремнезем, сірчисте
               залізо та ін.) проникають у пустоти і заповнюють їх або заміщують речовини,

                                                                                                            16
   11   12   13   14   15   16   17   18   19   20   21