Page 95 - 4200

і статусами; розподіл праці та її спеціалізація на
функціональній основі; побудова за вертикальним (ієрар-
хічним) принципом з виділенням керуючої і підлеглої
підсистем; наявність специфічних засобів регулювання і
контролю за діяльністю організації; цілісність соціальної
системи. Як бачимо, всі ці ознаки притаманні і для установ.
Отже, соціальні організації, виникаючи в разі потреби
членів суспільства шляхом групування їх за спільними
інтересами, у подальшому можуть перетворитися у соціальні
інститути, які будуть виступати у ролі об'єднання або
узагальнення їх основної ідеї, і в які кожна з цих конкретних
організацій може увійти складовою частиною і діяти як у
формі соціальної організації, так і у формі певних установ.
Соціальні організації, як і деякі соціальні інститути,
можуть виконувати у суспільстві як позитивну, так і нега-
тивну роль. Так певні злочинні організації (банди, мафії тощо)
несуть багато лиха для суспільства. Деякі соціальні інститути,
наприклад, інститут кровної помсти, якщо і відігравав певну
позитивну роль для конкретного суспільства у минулому, то
був негативним для інших сусідніх суспільств. Тому, мабуть,
у сучасних суспільствах цей інститут вже майже зник як
соціальне явище.
Соціальні інститути і соціальні організації відрізняються
між собою так само, як поняття відрізняються від конкретних
предметів, які вони означають. Але й ті, і інші призначені для
того, щоб організовувати людську діяльність і регулювати
стосунки між людьми, їх соціальну взаємодію. Я. Щепанський
порівнював соціальні зв'язки із шнурками. Всі вони пов'язані і
рухаються, а щоб був порядок, шнурки не повинні заважати
один одному, перемішуватися і утворювати вузлів. Тобто
вони мають бути організованими, а точніше -
упорядкованими. Така упорядкованість і досягається завдяки
соціальним інститутам і соціальним організаціям.

95