Page 94 - 4200

вільний час школярів, які залишались за бортом виховної
роботи освітніх установ і відповідно легко могли стати на
шлях злочинної поведінки.
Неформальні організації передбачають особистісні сто-
сунки. У них більше місця для творчості, яка виникає
спонтанно. Ієрархія в цих організаціях носить ситуативний
характер. Формальні ж організації, навпаки, безособистісні,
вони складені не для конкретних людей, а для загалу. Саме
тому формальні організації більше забюрократизовані.
Тут постає питання щодо значення бюрократії, яку ми
звикли сприймати у цілому як негативне явище. Але існують і
інші погляди на неї. Наприклад, М. Вебер вважав бюрократію
позитивним явищем за її високу господарчо-економічну
ефективність. Хоча він відмічав і певні її недоліки:
ігнорування специфічності конфліктних ситуацій,
шаблонність дій, відсутність необхідної гнучкості. Цю
позицію дуже критикували західні соціологи, головним
чином, за те, що бюрократія нібито не може керувати творчим
процесом, вона діє за системою «наказ виконання», веде до
конформізму, до однаковості дій і протистоїть новаціям, а
значить і творчості. Бюрократ часто консерватор і мало
зацікавлений у головній меті організації, його цікавить лише її
існування як засіб його особистих доходів. Але попри цим
негативним рисам, жодне із суспільств поки що не може
обійтися без бюрократії і відповідно без формальних
організацій. Таким чином, на питання, що краще:
забюрократизовані формальні організації чи не
забюрократизовані неформальні, можна відповісти, що
потрібні обидві і необхідно лише намагатися досягти
розумного, гармонійного їх співіснування.
Для соціальної організації, як і для будь-якої установи,
існують певні конкретні ознаки. Соціолог О. І. Пригожий,
наприклад, виділяє такі характерні для соціальної організації
ознаки: цільова природа; розподіл членів організації за ролями

94