Page 68 - 4200

вислові про те, що свобода є правом на нерівність. Нерівність
існувала завжди, існує зараз, існуватиме у подальшому житті,
і тут нічого не вдієш, бо це положення цілком природне.
Скасування цієї нерівності шляхом зрівняння усіх членів
суспільства неможливе і, як казав російський філософ С.
Франк, веде до насильства і породження таким чином владних
деспотичних режимів, бо, щоб зруйнувати те, що є
природним, треба використати силу.
Б) Теорія соціальної стратифікації
Ще у XIX ст., коли з'явилася і почала поширюватися
теорія класової боротьби Маркса, виникла і критика цієї
теорії. Не вдаючись до історіографії цієї критики, можна
сказати, що головним у ній було зовсім не заперечення
ієрархічного структурування суспільства, а заперечення
класової боротьби, антагоністичних відносин між двома
протилежними класами і. відповідно, заперечення необхід-
ності, а тим більше неминучості соціальної революції.
Завдяки чому ж можливе мирне співіснування
представників цих двох протилежних класів? Завдяки
існуванню так званого середнього класу, який врівноважує
обидві протилежності і призводить до стабільності у розвитку
суспільства. Ідею про зв'язок чисельності середнього класу з
законною політичною владою висловлював ще Аристотель. У
XIX ст. про це казав Г.Зіммель, який вважав, що стабільність
ієрархічної структури суспільства залежить від питомої ваги і
ролі середнього класу. Отже, ієрархічна структура суспільства
повинна існувати, але в ній мають відбуватися певні зміни. Ці
зміни якраз і пов'язані зі збільшенням середнього прошарку
населення певного суспільства. Те, що П. Сорокін називав
потовщенням середньої частини піраміди.
Ідея провідної ролі не пролетаріату, а середнього класу
знайшла місце в теорії соціальної стратифікації, поширеній у
західній соціології XX ст. і підданій нищівній критиці
радянськими вченими за часів існування СРСР. З чого ж

68