Page 66 - 4200

- функціональний (Т. Парсонс, В. Мур, Д. Девіс) - коли
вважають нерівність добром, бо це природне явище, з ним не
треба боротися;
- конфліктний (К. Маркс, М. Вебер, Л. Козер) - коли
нерівність мають за зло, з яким треба обов'язково боротися,
орієнтація на встановлення саме рівності;
- еволюційний (Г. Ленскі) - його представники вважають,
що у нерівності присутні як добро, так і зло.
Люди у суспільстві нерівні, вони мають різні статуси,
ранги, різні доходи, умови життя, різний рівень цього життя
тощо. З давніх давен нерівність тривожила думку
представників усіх верств населення. Було багато спроб
подолати це явище у суспільстві. Створювались різного
гатунку утопії справедливого суспільства, в якому повинен
панувати рівний розподіл життєвих благ, де нема місця ні
фізичному, ні економічному, ні моральному пригнобленню, а
панує загальна рівність. Але нерівність залишалась. Нарешті
з'явилось вчення К.Маркса про встановлення у майбутньому
справедливого суспільства, у якому всі будуть рівними, і
настане епоха всесвітнього благоденства. Аналізуючи
проблему нерівності у суспільстві, К.Маркс дійшов висновку,
що таке положення не може існувати довго, незадоволені не
імущі маси, знаходячись в антагоністичних відносинах із
правлячим імущим класом, неминуче прийдуть до соціальної
революції і перевернуть світ, встановивши над ним своє
справедливе правління - диктатуру пролетаріату. Пролетарям,
як вважав К. Маркс, нема чого губити, крім своїх кайданів, і
тому вони підуть на цю революцію, чого б вона їм не
коштувала.
З першого погляду ця теорія мас досить слушні моменти.
Коли різні люди, завдяки неоднаковому положенню у
суспільстві, мають різні права, коли одна верства населення
пригнічує іншу і живе за рахунок цього, то це здається
несправедливим і з цим треба боротися. Але, з іншого

66