Page 64 - 4199

кулі дві хвилі, що приводять у кожній точці океанського
узбережжя до періодичних, два рази на добу
повторюваним, явищам відливу, що чергуються з
приливами.
Таким чином, ключовими моментами в поясненні
приливо-відливних явищ є:
- добове обертання Земної кулі;
- деформація покриває земну поверхню водної оболонки,
що перетворює її в еліпсоїд;
- розбіжність його великої осі з віссю обертання Землі.
Відсутність одного з цих факторів унеможливлює появу
припливів і відливів.
При поясненні причин припливів зазвичай увага
звертається лише на другий з цих факторів. Але розхожа
пояснення даного явища тільки дією приливних сил
неповно. Так, у разі збігу згаданих вище осей, приливно-
відливних явища спостерігатися, як періодичне явище,
не будуть, хоч би якими великими були приливні сили.
Приливна хвиля, що має форму згаданого вище
еліпсоїда, являє собою суперпозицію двох "двогорбих"
хвиль, які утворилися в результаті гравітаційного
взаємодії планетної пари Земля - Місяць і гравітаційної
взаємодії цієї пари з центральним світилом - Сонцем з
одного боку. Крім того, фактором, що визначає освіта
[1]
цієї хвилі, виступають сили інерції , що мають місце
при зверненні небесних тіл навколо спільних для них
центрів мас.
Щорічно повторюваний приливо-відливної цикл
залишається незмінним внаслідок точної компенсації сил
тяжіння між Сонцем і центром мас планетної пари і
силами інерції, доданими до цього центру.
Оскільки положення Місяця і Сонця по
відношенню до Землі періодично змінюється,