Page 61 - 4199

Вирішальний вплив на формування системи течій
в океані має загальна циркуляція атмосфери. Схема течій
у Північній півкулі утворює два кільця. Пасати
спричиняють пасатні течії, що спрямовуються до
екваторіальних широт. Там вони набирають східного
напрямку і рухаються у західну частину океанів,
підвищуючи там рівень вод. Це призводить ' до
формування стічних течій, що рухаються уздовж східних
узбереж материків (Гольфстрім, Куро-Сіо, Бразильська,
Мозамбікська, Мадагаскарська, Східноавстралійська). У
помірних широтах ці течії підхоплюються пануючими
західними вітрами і спрямовуються до східної частини
океанів. Частина вод у вигляді компенсаційних течій
рухається до 30-х широт, звідки пасати витіснили воду
(Каліфорнійська, Канарська), замикаючи південне
кільце. Основна маса води, переміщеної західними
вітрами, рухається вздовж західних узбереж материків у
високі приполярні широти (Північноатлантична,
Північнотихоокеанська). Звідти вода у вигляді стічних
течій, які підхоплюються північно-східними вітрами,
спрямовується вздовж східних узбереж материків до
помірних широт (Лабрадорська, Камчатська), замикаючи
північне кільце.
У Південній півкулі формується тільки одне
кільце в екваторіальних і тропічних широтах. Основною
причиною його існування є також пасати. Південніше (у
помірних широтах), оскільки на шляху вод, підхоплених
західними вітрами, немає материків, формується колова
течія Західних вітрів.
Між пасатними течіями обох півкуль вздовж екватора
формується міжпасатиа протитечія. У північній частині
Індійського океану мусонна циркуляція породжує
сезонні вітрові течії.