Page 60 - 4199

Цунамі — це гігантські хвилі, що виникають під
час підводних землетрусів,, гіпоцентри яких розташовані
під дном океану. Хвилі, спричинені підземними
поштовхами, поширюються з величезною . швидкістю —
до 800 км/год. У відкритому океані їх висота незначна, а
тому вони не становлять небезпеки. Однак такі хвилі,
набігаючи на мілководдя, зростають, сягаючи висоти 20
— 30 м, і обрушуються на узбережжя, завдаючи великих
руйнувань.
Припливно-відпливні хвилі пов'язані з притяганням
водних мас Світового океану Місяцем і Сонцем. Висота
припливів залежить від географічного положення та
розчленованості і конфігурації берегової лінії.
Максимальна висота припливів (18 м) спостерігається у
затоці Фанді.
Течії — це горизонтальні переміщення води в
океанах і морях певними постійними шляхами. Тобто це
своєрідні річки в океані, довжина яких
досягає декількох тисяч кілометрів, ширина — до сотень
кілометрів, а глибина — сотень метрів.
За глибиною розташування в товщі води
розрізняють поверхневі, глибинні та придонні течії. За
температурними характеристиками течії поділяють на
теплі та холодні. Приналежність конкретної течії до
теплих чи холодних визначається не їхньою власною
температурою, а температурою навколишніх вод.
Теплою називають течію, води якої тепліші за
навколишні води, а холодною — холодніші.
Основними причинами виникнення поверхневих
течій є вітри та різниця рівнів води в різних частинах
океану. Серед течій, що викликані вітрами, виділяють
дрейфові (спричинені постійними вітрами) і вітрові
(виникають під впливом сезонних вітрів).