Page 59 - 4199

У Південній півкулі ліве відгалуження Південної
пасатної течії прямує на південь уздовж східного берега
Австралії, обертанням Землі відхиляється вліво і
відтискується від берега. Біля 40-ї паралелі це
відгалуження течії повертає у відкритий океан,
підхоплюється північно-західними вітрами і йде з заходу
на схід. Біля західних берегів Америки течія
розгалужується. Ліве відгалуження повертає вздовж
берега материка на північ. Відхиляючись обертанням
Землі вліво, ця течія відходить від берега і зливається з
Південною пасатною течією, утворюючи південне
екваторіальне кільце течій. Праве ж відгалуження повз
південний край Америки проходить на схід у сусідній
океан.
Особливо великіі хвилі, які виникають від
землетрусів і вулканічних вивержень, коли води
набігають на берег. Хвилі такого походження
називаються цунамі.
У результаті дії Місяця на поверхню Світового
океану виникають припливи і відливи. Дуже високі
припливи бувають у затоці Сен-Мало у Франції — до 15
м. Біля вершини затоки Фанді висота припливу може
досягати 18 м.
У південній частині Атлантичного океану високі
припливи — до 12—14 м. — можна спостерігати біля
берегів Патагонії на північ від входу в Магелланову
протоку.
У Тихому океані найбільші припливи в
Охотському морі біля берегів Росії.
В Індійському океані високі припливи бувають
біля західних берегів Індії (до 12 м).
Ступінь вітрового хвилювання оцінюють за 9-бальною
шкалою.