Page 42 - 4198
P. 42
Розрізняють амплітуди добові та річні.
Добові амплітуди залежать від географічної широти,
пори року, теплових властивостей та кольору поверхні,
крутизни й експозиції схилів, а також від рослинності.
Найбільші коливання температури характерні для сухого
грунту, найменші - для волого та покритого рослинами.
Річні амплітуди також залежать від географічної
широти. У низьких широтах вони малі (1- 4 °С), у помірних та
високих - великі, досягаючи на суходолі 30 °С. На річні
коливання температури значно впливає сніговий покрив, який
зменшує потоки теплоти в холодну пору року. Максимальна
температура в Північній півкулі настає у липні, мінімальна - у
січні.
Поширення теплоти в ґрунті залежить від його об'ємної
теплоємності та теплопровідності. За однакової кількості
теплоти сильніше нагрівається той грунт, у якого більша
об'ємна теплоємність. Об'ємна теплоємність - це така кількість
3
теплоти, яка потрібна для нагрівання 1 см на 1 °С. Вона
залежить від мінерального складу грунту і може коливатися
3
від 0,86 до 1,68 МДж/м . Значно більшою мірою об'ємна
теплоємність залежить від пористості і вологості грунту. Для
3 3
води вона становить 4,19 МДж/м , а повітря -1,26 МДж/м ,
тому чим більше води в грунті і менше повітря, тим більша
його теплоємність.
Проникнення теплоти на глибину регулюється
теплопровідністю ґрунту, під якою розуміють ту кількість
2
теплоти, яка проникає через 1 см на глибину 1 см, за різниці
температур на краях шару 1 °С. Залежно від хімічного складу
ґрунту коефіцієнт теплопровідності може коливатися від 0,4
до 2,5. Вт/м. Однак, якщо для води він дорівнює 0,54 Вт/м, а
для повітря 0,02 Вт/м, то для ґрунту він більшою мірою
залежатиме від його пористості та вологості. Цими самими
характеристиками ґрунту визначається і
температуропроводність.
41