Page 39 - 4198

ЛЕКЦІЯ 4

РАДІАЦІЯ ТА ІНСОЛЯЦІЯ
4. 1 Радіаційний баланс Землі.
Радіаційним балансом, або залишковою радіацією (R)
називають різницю між прибутком і втратою радіації.
Прибутковою частиною радіаційного балансу є ввібрана
(поглинута) сумарна короткохвильова радіація Сонця, а
витратною - довгохвильове ефективне випромінювання,
тобто:
R=Q(1-A)-Ee.
Радіаційний баланс вночі на всіх широтах негативний, а
вдень, до полудня, позитивний.
У географічному розподілі річного радіаційного балансу
на суходолі і на морі є відмінність (мал. 22). На суходолі його
2
величини змінюються від 200 в Арктиці до 3700-5000 МДж/м
в тропічних широтах. За природними зонами змінюється так:
2
у арктичній тундрі -400 МДж/м , у тундрі й лісотундрі - 400-
800, у північній та середній тайзі - 800—1000, у змішаних
лісах, лісостепу й степу - 1200-1450, у тропічній, субтропічній
2
та екваторіальній зонах - 2300-2900 МДж/м . Найменші
значення радіаційного балансу властиві для субтропічних і
тропічних пустель, де великі альбедо і ефективне
випромінювання
На поверхні океану розподіл радіаційного балансу
подібний до розподілу сумарної радіації. Найбільше його
2
значення (5800 МДж/м за рік) спостерігається в тропічних і
2
субтропічних широтах, найменше (600-800 МДж/м ) - на межі
плаваючої криги.
Радіаційний баланс має річний хід. Узимку він малий і
2
навіть негативний (від -40 до -90 МДж/м ) у полярних
2
широтах і великий у тропічних (120-200 МДж/м за місяць).
Улітку він скрізь позитивний і змінюється від полярних до
тропічних широт від 200 до 350 МДж/м2 за місяць.

38