Page 45 - 4198

4. 4 Стратифікація атмосфери.
Однією з важливих характеристик теплового режиму
атмосфери є вертикальний температурний градієнт (Gr) -
зміна температури на 100 м висоти. Сухе повітря під час
підняття на кожні 100 м охолоджується на 1 °С, а під час
опускання на 100 м нагрівається на 1 °С. Такий градієнт
називається сухоадіабатним і становить 1° С/100 м.
У насиченому повітрі під час підняття угору водяна пара
конденсується, теплота, що при цьому вивільняється,
підігріває повітря, тому вологоадіабатний градієнт значно
менший за сухоадіабатний і залежить від атмосферного тиску,
температури і вмісту водяної пари. Пересічно
вологоадіабатний градієнт становить 0,6°С/100 м. Під час
опускання вологе повітря незалежно від ступеня насичення
нагрівається на 1 °С на кожні 100м.
Залежно від величини вертикального температурного
градієнта під час адіабатних процесів можливі три типи стану
(стратифікації) атмосфери: стійкий, нестійкий і байдужий. За
стійкого стану вертикальний температурний градієнт менший
за одиницю (Gr < 1 °С/100 м), тому повітря позбавлене
можливості підніматися, за нестійкого стану вертикальний
температурний градієнт більший за сухоадіабатний (Gr > 1
°С/100 м). Це сприяє вертикальному перемішуванню повітря
шляхом термічної турбулентності та термічної конвекції.
Байдужий стан буває перехідним від стійкого стану до
нестійкого або навпаки.
У тропосфері температура з висотою, як правило,
знижується, однак бувають випадки, коли вона не змінюється
(ізотермія), або підвищується (інверсія). Інверсія виникає під
час охолодження земної поверхні внаслідок випромінювання
(радіаційна інверсія), або стікання холодного повітря в долини
(орографічна), або переміщення теплого повітря над
холодною поверхнею (адвективна). З радіаційною інверсією
пов'язані приморозки. Зимові інверсії часом охолоджують шар

44