Page 16 - 4198

(США) з 1894 р. і Павловська (під Петербургом) з 1897 р.
Справжні дослідження вільної атмосфери почалися з
винаходом аеростатів. Разом з приладами в повітря піднялися
вчені. Проте підйоми на аеростатах не були регулярними.
Значним кроком у подальшому розкритті таємниць атмосфери
стало використання куль-зондів без людини на борту.
Спочатку їх виготовляли з паперу, а потім з каучуку. Восени
1893 року на висоті 12-13 км було зареєстровано значно вищу
температуру повітря, ніж на висоті 8-10 км. Так було відкрито
стратосферу.
На початку XX ст. атмосферу стали вивчати з літаків. У
1930 р. радянський вчений проф. П.О. Молчанов
сконструював перший у світі радіозонд. Сучасні літаки-
лабораторії підіймаються до 5-8 км. Радіозонди
"повідомляють" про стан атмосфери до висоти 20-30 км.
Надзвукові літаки й космічні прилади підіймаються на висоту
30-300 км. Метеорологічні супутники Землі вивчають стан
атмосфери на висоті 300-1500 км. Останнім часом складні
атмосферні процеси почали досліджувати за допомогою
лазерів (лідарів).
Найголовніше завдання метеорологічних супутників -
спостереження за хмарністю над великими океанічними
просторами, а це понад 0,7 поверхні Землі. Метеорологічних
станцій тут мало. Вони є лише на окремих островах або на
кораблях погоди. Проте океан значною мірою впливає на
погоду. Його вологою насичуються повітряні маси. Поволі
нагріваючись улітку, океан акумулює тепло в своїх водах і
потрохи віддає його взимку.
Зимові океанічні повітряні маси несуть тепло й опади, а
літні - дощі і прохолоду. Над океаном зароджуються циклони,
які спричинюють різкі зміни погоди на суходолі. Нерідко
супутник першим помічає зародження тайфунів. Це
невеликий циклон зі значними контрастами температурами в
його системі. Він супроводиться зливою і штормовим вітром.

15