Page 14 - 4198
P. 14

Особливого  вивчення  потребують  часті  тумани  в  Україні
                            взимку.  Засновником  агрометеорології  вважають  П.  І.
                            Броунова,  бо  сам  він  уперше  застосував  метод  паралельних
                            спостережень за рослинами й погодою. Цей метод полягає у
                            визначенні  оптимальної  кількості  світла,  тепла  й  води,
                            потрібних рослинам для нормального розвитку в різних фазах
                            росту.  В  агрометеорології  користуються  також  методом
                            "частих строків висівання". Він полягає в тому, що кожні 5-10
                            діб  у  певному  районі  висівають  якусь  сільськогосподарську
                            культуру  й  таким  чином  дістають  інформацію  про  вплив
                            різних умов погоди та строків висівання та розвиток рослин і
                            врожайність.  Існує  ще  метод  "географічних  посівів",  коли
                            найсприятливіші       кліматичні       умови      для     певної
                            сільськогосподарської  культури  визначають  порівнянням
                            особливостей її вирощування у різних районах. Щоб вивчити,
                            як  рослини  реагують  на  погодні  умови,  останнім  часом
                            агрометеорологи  користуються  камерами  штучного  клімату
                            (кліматотронами),     в   яких    створюють      різні   режими
                            температури, вологості повітря, ґрунту, а також освітленості й
                            вибирають  оптимальні  умови  для  росту  і  плодоносіння
                            рослин.
                                  Несприятливих  для  сільського  господарства  погодних
                            явищ  багато.  Це  вітер.  Адже  він  посилює  випаровування  і
                            сприяє  ерозії  ґрунтів.  Під  впливом  великого  вітру  в  зонах
                            недостатнього  зволоження  на  розораних  ланах  виникають
                            пилові  бурі.  У  1960  р.  така  буря  тривала  2  тижні  і  охопила
                            територію  від  Молдови  до  Туркменії.  У  деяких  селах
                            Запоріжжя та Херсонщини будинки були занесені  до самого
                            даху. Охопили вони схід України і в лютому 1969 р.
                            Крім  пилових  бур,  у  природі  бувають  суховії  та  засухи.
                            Холодне  арктичне  повітря  має  низьку  вологість.  Восени  і
                            влітку  при  переміщенні  на  південь  воно  розігрівається.  Чим
                            вище  його  температура,  тем  більше  треба  вологи  для  його
                            насичення. Цю вологу повітря збирає з ланів, і як наслідок -



                                                           13
   9   10   11   12   13   14   15   16   17   18   19