Page 69 - 4196
P. 69

нювати  шляхом  лінійного  перетворення,  яке  забезпечує
           більш  сприятливе  угрупування  точок,  які  відповідають
           об’єктам одного класу,  у новому просторі. В  результаті
           такого  перетворення  максимізуються  відстані  між  мно-
           жинами-класами  та  мінімізуються  внутрішньокласові
           відстані. Відстані між множинами визначаються, як сере-
           дньоквадратичні  відстані  між  точками,  якими  подані
           об’єкти  двох  різних  класів.  Внутрішньо  множинні  від-
           стані  –  це  середньоквадратичні  відстані  між  точками,
           якими подані об’єкти одного класу. Розглянемо відстані,
           які  використовуються  при  попередній  обробці  та  виді-
           ленні ознак.
                 1 Відстань між точками  a   і  b  в  k  - вимірному
           евклідовому просторі
                                                    k
                                       T                      2
             D  b,a    a   b      ba     ba       a  j   b  j   , (4.45)
                                                   j 1
           де  ,a  b - вектори у  k  - вимірному просторі ознак.
                 2 Відстань між точкою  a  і множиною точок  a
                                                                     i
           одного  класу  визначається  як  середня  квадратична  від-
           стань
                                                 n k
                                n
                                                              2
                D 2  ,a    a  1   D 2   ,a    a  1    a   a   . (4.46)
                        i                i              j   ji
                             n  i 1          n  i  1 1j
                 3 Внутрішньо-множинна відстань між точками од-
           ного класу визначається як середня квадратична відстань
           між усіма можливими парами точок
                2                 1    n  n  k           2     2
              D     a,a e  m         a  je    a  jm     D  (4.47)
                               n n    1  e 1m 1 1j

           Після перегрупування вираз (4.47) приймає вигляд

                                                             k
                           k
                                                  k
                              2
                                                                2
                D  2    2 n   a  ji     a  ji  2     2 n        j  2  2   ,
                                                                 j
                             
                                         
                      n  1  j 1         n  1  j 1      j 1
                        2
           де      2  ,     -  відповідно  зсунуті  та  не  зсунуті  оцінки
                 j      j
           дисперсій ознак.
                                        69
   64   65   66   67   68   69   70   71   72   73   74