Page 123 - 4196

(4.76) і апостеріорної інформації (4.77) – тобто класифі-
кувати невідомий об’єкт.
З формальної точки зору задача розпізнавання зво-
диться до знаходження невідомої функції KG 1 ,..., K m ,
яка задовольняє булеве рівняння
F A 1 ,..., A r   G K 1 ,..., K m 
за обмежень (4.76).
Для знаходження функції KG 1 ,..., K m  необхідно

визначити, які комбінації класів K 1 ,..., K будуть істин-
m
ними, якщо значення істинності елементів A 1 ,..., A ви-
r
значені співвідношенням (4.77).
Приклад 4.10 За результатами досліджень продук-
тивних (клас K ) і непродуктивних (клас K ) пластів
2
1
установлені інтервали зміни ознак X (опір глинистого
1
розчину) та X (діаметр свердловин):
2
X  x 1  1  ; 2 x 1  2  2 ,
1
(4.78)
X  x  1  ; 5 x  2  3 ,
2 2 2
 1
де x - величина ознаки класу K ;
1
x  2 - величина ознаки класу K .
2
Для деякого пласта П значення ознак виявилися такими
1

X X
1
2
(4.79)
3.5
2.4

Необхідно визначити, до якого класу можна віднести цей
пласт?

Розв’язання. Позначимо висловлювання:
A  x  2  A, 1  x  2  A, 2  x  5  A, 3  x   3
2
2
1
1
1
.
123