Page 122 - 4196

Іншою формою скороченого логічного базису явля-
ється його подання у вигляді, коли окремі складові буле-
вої функції (4.75) записані не в досконалій диз’юнктивній
нормальній формі, а в тупиковій диз’юнктивній норма-
льній формі (ТДНФ), коли замість відсутнього елементу
в добутку ставиться позначка  X  (мається на увазі,
що X може мати значення як 0, так і 1).
Наприклад, скорочений базис  ,Ab с , B , C , D K 1 , K 2 

в формі ТДНФ для функцій (4.74) буде таким

# A  1 1 1 0 0 0
# B  1 1 X 0 1 X
# C  X 1 1 0 1 1
# D  0 0 0 1 0 0
# K 1  1 1 1 X X X

# K 2  X X X 1 1 1

Цей скорочений базис b еквівалентний базису b .
с
c

4.8.2 Застосування логічних методів

Припустимо, що еталонні дані подані сукупністю
об’єктів, які належать класам K 1 ,..., K , а для опису
m
об’єктів використані ознаки A 1 ,..., A . Апріорну інфор-
r
мацію, яка відтворює логічні зв’язки між висловлюван-
нями K 1 ,..., K і A 1 ,..., A можна подати у формі буле-
m
r
вих співвідношень:
E i A 1 ,..., A r ; K 1 ,..., K m  1 . (4.76)
Припустимо далі, що поряд з цією апріорною інфо-
рмацією для об’єкту із невідомою належністю до класів
отримані значення ознак, які подані булевою функцією
F A 1 ,..., A r  1 . (4.77)
Задача розпізнавання полягає у визначені невідомої
функції G K 1 ,..., K m  на основі апріорної інформації
122