Page 41 - 4185
P. 41

41

                                                                               Продовження табл. 1.5
              Д.Х.Баранник         (від лат. textum– тканина, зв’язок, побудова) – це об’єднана
                                   змістовим зв’язком послідовність мовних одиниць,
                                   основними властивостями якої є зв’язність і цілісність
                                   писемний або усний мовленнєвий масив, що становить
                                   лінійну послідовність висловлень, об’єднаних у ближчій
                                   перспективі смисловими і формально-граматичними
                                   зв’язками, а в загальнокомпозиційному, дискантному плані
                                   – спільною тематикою і сюжетною здатністю
              П.С Дудик            писемний чи усний потік, що являє собою послідовність
                                   звукових, графемних елементів у синтаксичних структурах
                                   (реченнях), які виражають комплекс пов’язаних між собою
                                   суджень

              Г. Глінц             мовленнєвий твір, створений автором з метою ідентичного
                                   сприйняття і зафіксований з метою однакового впливу, як
                                   правило не на одного читача (слухача), а на декількох

                    Інколи текст може складатися з одного речення. Це прислів'я,
              коломийки, частівки, крилаті вирази, загадки, ліричні чи сатиричні

              вірші-мініатюри. Наприклад:
                   Під лежачий камінь вода не тече. (Нар. творч.)
                   Лиш той достойний щастя і свободи, хто кожен день за них

                   іде на бій. (Й.В. Гете)
                   Як не крути, на одне виходить, слід катюгам давно зазубрить;
                   Можна прострелити мозок,  що думку народить, думки ж

                   не вбить. (В. Симоненко)

                     3.3  Особливості тексту

                    1 Те, про що говориться в тексті, називається темою. Вона
              найчастіше відображена у заголовку. Тема може членуватися на

              підтеми  (мікротеми).  Зміст  підтеми  (мікротеми)  розкривають  в
              абзаці.  Абзац  (Absatz)  —  це  частина  тексту,  що  для  якої
              характерна структурна, тематична і змістова завершеність.

                    У  кожному  тексті  є  основна  думка,  заради  якої  створюють
              текст. Мовець відштовхується від "даного", того, про що вже було
              сказано, і розвиває думку, додає "нове", яке називають ремою.
                     2  Інформативність  –  здатність  тексту  бути  носієм

              завершеного повідомлення, передавати ту кількість інформації, що
              міститься в ньому, її важливість і новизну. Відносна завершеність
              тексту – його викінченість.
   36   37   38   39   40   41   42   43   44   45   46