Page 50 - 4180
P. 50

активів,  зобов'язань  тощо  відповідно  до  ступеня  ризику;  зіставленні
                  фактичної  величини  ризику  з  очікуваною  згідно  з  нормативними
                  документами;  виявленні  фактичних  зон  ризику  для  окремо  взятого  банку
                  щодо  окремої  операції;  з'ясуванні  ступеня  їх  допустимості,  встановленні
                  максимально можливого розміру ризику за окремо взятою операцією банку.
                        4) Комплексний метод базується на сукупній оцінці ризику щодо банку
                  в цілому. Головним в управлінні ризиковими операціями банку є визначення
                  ступеня допустимості та виправданості того чи іншого ризику та прийняття
                  рішення.  Перспективним  є  визначення  ступеня  допустимості  загального
                  ризику  банку  для  встановлення  нормативу  відрахувань  від  прибутку  до
                  резервного фонду.
                        Для  зручності  аналізу  ризики  банківської  діяльності  класифікують  за
                  певними ознаками:
                        -  за  сферами  виникнення  банківські  ризики  поділяють  на  політичні  й
                  економічні.
                        Політичні  ризики  —  це  ризики,  зумовлені  зміною  політичної  ситуації,
                  яка  негативно  впливає  на  результати  діяльності  банків  (закриття  кордонів,
                  воєнні дії, заборона на вивезення товарів до інших країн та ін).
                        Економічні  ризики  —  це  ризики,  зумовлені  несприятливими  змінами  в
                  економіці самого банку або країни  в цілому. Їх можна представити зміною
                  кон'юнктури  ринку,  рівня  управління  та  ін.  Ці  основні  види  ризиків  тісно
                  пов'язані один з одним і на практиці їх часто важко розрізнити.
              -  у свою чергу політичні й економічні ризики є зовнішніми та внутрішніми.
                        Зовнішні ризики безпосередньо не пов'язані з діяльністю банку.
                        Внутрішні  ризики  залежать  від  роботи  конкретного  банку.  Крім
                  наведених у схемі внутрішніх ризиків, їх можна поділити на ризик основної і
                  допоміжної діяльності банку. Ризики основної діяльності утворюють головну
                  групу  ризиків.  До  них  належать  такі  ризики:  кредитний,  процентний,  за
                  лізинговими  або  факторинговими  операціями,  а  також  за  операціями  з
                  цінними паперами. Ризики допоміжної діяльності банку включають: втрати з
                  формування  депозитів  і  ризики  поточних  витрат;  кадрових,  банківських
                  зловживань, втрату репутації банку, зниження банківського рейтингу та ін.
                         -      за  часом  ризики  поділяють  на  ретроспективні,  поточні  та
                  перспективні. Аналіз ретроспективних ризиків (їх характеру і способів зни-
                  ження)  дає  можливість  більш  точно  прогнозувати  поточні  та  перспективні
                  ризики.
                         -      залежно від методів розрахунку ризики бувають комплексні (су-
                  купні) і часткові.
                        Комплексний  ризик  включає  оцінку  і  прогнозування  величини  ризику
                  банку і додержання економічних нормативів банківської діяльності.
                        Частковий  ризик  ґрунтується  на  основі  зваження  ризику  за  окремою
                  банківською операцією або групою операцій.
                         -      за ступенем  (рівнем) зваження розрізняють ризики  повний, по-
                  мірний і низький — залежно від розташування за шкалою ризиків. Ступінь


                                                                48
   45   46   47   48   49   50   51   52   53   54   55