Page 51 - 4180

банківського ризику характеризується ймовірністю події, що веде до втрати
банком коштів за цією операцією.
- за характером обліку розрізняють банківські ризики за балансо-

вими і позабалансовими операціями.
- залежно від можливості управління ризики бувають відкритими і
закритими.
Відкриті ризики не підлягають регулюванню, закриті — регулюються.
До основних методів управління ризиками можна віднести:
• використання принципу зваження ризиків;
• урахування зовнішніх ризиків;
• систематичний аналіз фінансового стану клієнта-позичальника;
• проведення політики диверсифікації;
• використання плаваючих процентних ставок;
• страхування кредитів і депозитів;
• введення заставного права та ін.
Усі види ризиків тісно пов'язані й мають вплив на діяльність банку.
Зміна одного виду ризику призводить до зміни практично всіх інших видів.
Це природно ускладнює вибір методу аналізу рівня конкретного ризику.
Прийняття рішення щодо його оптимізації потребує поглибленого аналізу
безлічі інших ризикових чинників.

9.2 Аналіз зовнішніх ризиків банківської діяльності та методи
управління ними
До зовнішніх ризиків діяльності банку належать:
1) Ризик країни — це небезпека втрат у зв'язку з тим, що іноземна дер-
жава не побажає чи не зможе виконати свої зобов'язання перед кредиторами
або інвесторами з причин, які не стосуються до звичайних банківських
ризиків і виникають у зв'язку з кредитуванням або інвестуванням. Ризики
країни актуальні для всіх банків, створених за участю іноземного капіталу, і
банківських установ, що мають генеральну ліцензію. Основні помилки, яких
припускається керівництво банків, пов'язані з неправильною оцінкою
фінансової стійкості іноземного контрагента. У зв'язку з цим оцінка ризику
країни становить аналіз минулої, теперішньої і майбутньої
кредитоспроможності країни-позичальниці, тобто її можливості виконувати
свої фінансові зобов'язання.
Ризик країни складається з економічного ризику, що залежить від
платіжного балансу і системи господарювання в країні, і політичного ризику,
що втілюється у небезпеці переворотів, відмові влади від сплати своєї
зовнішньої заборгованості та ін.
Економічний зовнішній ризик оцінюють на підставі даних національної
статистики, а політичний — експертним шляхом.
У міжнародній практиці ефективнішим вважають двоступеневий аналіз
зовнішніх ризиків.
Спочатку оцінюють економічну ситуацію в країні, потім обчислюють

49