Page 84 - 4163

Акціонерна власність може сприяти деякій демонополізації економіки. З цією метою
велику монополію розділяють на окремі підрозділи і кожному з них надають статусу
самостійного акціонерного товариства.
До негативних рис розвитку акціонерної власності й акціонерного підприємництва
належать: по-перше, можливість за допомогою акцій нейтралізувати трудові заощадження і тим
посилювати економічний контроль над значною кількістю населення. Друга негативна сторона у
розвитку і функціонуванні акціонерного підприємництва полягає в тому, що мільйони дрібних
акціонерів терплять банкрутство, тобто позбавляються своїх заощаджень під час економічних
криз.
По-третє, шляхом закупівлі контрольного макету акцій, а за сучасних умов для цього
необхідно зосередити в одних руках менше 5 % їх загальної кількості) гігантські корпорації
встановлюють контроль над дрібними компаніями, а через «систему участі», тобто
багатоступінчасту систему залежності та контролю, контролюють капітал інших фірм, які у
декілька разів перевищують їх власні активи.
По-четверте, акціонерні компанії здійснюють різні фінансові махінації на фондових
біржах, одержуючи додаткову можливість надмірного збагачення. Так Дж. Гепі протягом
короткого часу довів одержане від батька майно у 15 млн. дол. до понад 2 млрд. дол.,
скуповуючи акції за викидними цінами у роки депресії.
По-п'яте, за допомогою акцій активно ведеться підкуп вищих чиновників державного
апарату, законодавців.
По-шосте, акціонерна форма підприємництва використовується як засіб економічного
примусу для викупівлі окремих нерентабельних філій крупної монополії. Так у 1982 р.
корпорація «Дженерал моторз» примусила 1,4 тис. найманих робітників на одному із своїх
заводів повністю викупити підприємство. У тому ж році інша американська компанія «Нейшл
стіл» з такою ж метою примусила 11 тис. чол. викупити один із своїх сталеплавильних заводів.
У таких випадках нерентабельні, обтяжені боргами підприємства продаються, як правило, за
ціну, яка перевищує їхню вартість. Так, щоб забезпечити належний технічний рівень
сталеплавильного заводу «Нейшл стіл», необхідно витратити 650 млн. дол. Щоб вижити,
найманим робітникам і службовцям змушені скорочувати рівень заробітної плати, пенсій,
тривалість оплаченої відпустки, подовжувати робочий день тощо.
У такому діалектичне суперечливому поєднанні позитивних і негативних сторін
акціонерної капіталістичної власності розкривається її соціально-економічна суть.
Головним атрибутом акціонерного товариства є акція.
Акція (від франц. асtіоn — «цінний папір») — цінний папір без встановленого строку
обігу, який свідчить про пайову участь у статутному фонді акціонерного товариства,
підтверджує членство у ньому і право на участь в управлінні ним, а також дає його учаснику
право на одержання частки прибутку у вигляді дивіденду і участь у поділі майна при ліквідації
акціонерного товариства. В Україні використання акцій як особливого виду цінних паперів
регулюється законом «Про цінні папери і фондову біржу», введеним у дію з 1 січня 1992 р.
Розрізняють чотири види акцій: іменні, на пред'явника, привілейовані та прості. Як
правило, окремі громадяни стають власниками іменних акцій. У цьому випадку до книги
реєстрації акцій мають бути внесені відомості про кожну іменну акцію (у тому числі про
власника і час придбання акції), а також про Кількість таких акцій у кожного акціонера.
При реєстрації акції на пред'явника до книги заносяться лише відомості про їх загальну
кількість.
На відміну від простих, привілейовані акції дають їх власникові переважне право на
одержання дивідендів, а також на пріоритетну участь у поділі майна акціонерного товариства н
разі його ліквідації. Проте, як правило, власники привілейованих акцій не беруть участі в
управлінні акціонерним товариством (за винятком випадків, коли така участь обумовлюється
статутом). Привілейовані акції є вигідним вкладом доходів населення, оскільки вони
застраховані від фінансових невдач у діяльності товариства і водночас дають право повною

84