Page 80 - 4163

заощадженні), між домогосподарствами і державою при отриманні окремих видів доходів
(трансфертних платежів).
Основними видами доходів домогосподарств є:
1) заробітна плата;
2) доходи від власності (відсоток, дивіденд, орендні платежі, рента);
3) державні трансфертні платежі (пенсії, стипендії, допомога безробітним, допомога
багатодітним сім'ям, послуги у сфері освіти, охорони здоров'я, витрати держави на збереження
довкілля, покращення екологічного середовища);
4) підприємницький дохід, який, здебільшого, отримують сім'ї капіталістів;
5) доходи з інших джерел, передусім, доходи від індивідуальної трудової діяльності.
Найбільшу частку серед доходів домогосподарств, що базуються на приватній трудовій
власності, становить заробітна плата.
На другому місці у структурі доходів більшості домогосподарств у окремих розвинутих
країнах знаходяться доходи від власності (від цінних паперів, вкладів трудових заощаджень в
ощадні банки, накопичення у пенсійних фондах та ін.).
У Франції на початку 90-х років на душу населення (а отже, на кожного члена сім'ї) у
середньому припадало близько 300 тис. фр. майна, а загальний обсяг власності всіх французьких
сімей становив майже 16 трлн фр. В Україні обсяг особистого майна на сім'ю становив у цей
період 2,8 тис. грн у цінах того часу.
В Україні доходи домогосподарств слід поділяти на грошові та натуральні (отримані
внаслідок праці на присадибних та дачних ділянках). До грошових доходів також зараховують
оплату робочої сили у сільськогосподарських підприємствах, кооперативах, доходи від продажу
сільськогосподарської продукції на ринку, надання послуг тощо. У 1999 р. індекс реальних
грошових доходів населення щодо 1991 р. становив 28 %, у 2002 р. середня зарплата в Україні
становила близько 60 дол., в Росії — понад 110 дол. США.
Витрати домогосподарств як політекономічна категорія — це сукупність грошових
коштів та матеріальних благ, які витрачаються у про- цесі виконання ними (передусім, сім'ями)
економічних функцій, з приводу витрачання яких між членами сім'ї, сім'єю у цілому, з одного
боку, різними гілками державної влади, фінансово-кредитними інститутами та іншими
суб'єктами з другого боку, формуються відносини приватної та неприватних типів власності в
окремих сферах суспільного відтворення.
Основними статтями витрат домогосподарств є:
1) податки;
2) витрати на харчування;
3) витрати на одяг і взуття;
4) витрати на оплату квартири;
5) транспортні витрати;
6) витрати на оплату комунальних послуг (електроенергії, води, газу, телефону);
7) витрати на отримання освіти;
8) витрати на відпочинок, подорожі та розваги;
9) внески у фонди соціального страхування;
10) нагромадження;
11) добровільні пожертвування та внески на громадські організації;
12) придбання цінних паперів;
13) сплата заборгованості за кредит;
14) інші витрати.
Частка окремих витрат домогосподарств залежить від рівня розвитку країни. Так, у
більшості розвинених держав світу витрати на харчування становлять менше 25 % доходів сім'ї,
тоді як в Україні у різних категоріях сімей найманих працівників, але у переважній їх більшості
— до 80 % сукупних доходів. У 1985—1990 рр. на продукти харчування сім'ї робітників і

80