Page 35 - 4163

4. СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНИЙ УСТРІЙ СУСПІЛЬСТВА.
ЕКОНОМІЧНА СИСТЕМА та закони її розвитку

4.1. Сутність і структурні елементи економічної системи суспільства. Формаційний і
цивілізаційний підходи.
4.2. Суспільне виробництво та його фактори.
4.3. Економічні закони і категорії. Пізнання і використання економічних законів.

4.1. Сутність і структурні елементи економічної системи суспільства.
Формаційний і цивілізаційний підходи

Термін система – ключове філософське поняття. Система (від грец. systema – ціле,
складене з частин) являє собою сукупність елементів, які мають причинно-наслідкові зв'язки
один з одним і тому утворюють цілісність, якісну єдність. Наукове розуміння економічної
системи виходить з теоретичних і методологічних положень про систему як про категорію. У
нашому курсі ми будемо дотримувати нормативного поняття системи. Такий підхід до поняття
«система» вимагає виділення системних принципів її побудови. Вони виражаються у такому:
цілісність; структурність; взаємозалежність системи і зовнішнього середовища; ієрархічність;
багатоаспектність системи.
Такі ознаки має будь-яка система, у тому числі й економічна. Господарська система
характеризується наявністю взаємообумовлених елементів, що формують її внутрішню
структуру і забезпечують функціональну організацію її зв'язків.
Серед різноманіття властивостей системи варто виділити три основних:
- система є, насамперед, сукупність елементів;
- між елементами системи існують визначені зв'язки;
- система має внутрішній організаційний устрій.
Загальновідомо, що системний підхід переважно вивчає об'єкт у статиці. Аналіз,
доповнений діалектичним методом, розкриває внутрішні взаємозв'язки і взаємозалежності
явища, розглядає його в постійній зміні, тобто у динаміці.
У самому загальному вигляді економічні системи бувають «чисті» і «змішані». Основними
одиницями сучасної економічної системи прийнято вважати домашнє господарство,
підприємство (фірма) і державу.
Класифікацію економічних систем можна здійснювати на основі різних критеріїв (ознак).
Критерії бувають: структуроутворюючі, соціально-економічні (змістовні), об'ємні і динамічні.
Структуроутворюючі – це критерії з боку елементів, що утворюють структуру системи.
Такими можуть бути економічні відносини, функціональні зв'язки, інститути.
Соціально-економічні – це критерії, що засновані на виділенні ключових моментів, які
визначають зміст системи. До них відносяться спосіб з'єднання виробництва і споживання, тип
власності, соціокультурні фактори, ступінь індустріалізації або соціалізації системи.
Об'ємні і динамічні – це критерії, що характеризують складність і мінливість системи.
Серед них: однорідність або різнорідність системи, статичні та динамічні.
Таким чином, сутність економічної системи трактується як цілісна сукупність
економічних відносин із приводу ефективного виробництва, розподілу, обміну і споживання
товарів і послуг, яка упорядковує зв’язки між виробниками і споживачами матеріальних і
нематеріальних благ та послуг, а також забезпечує управління соціально-економічними
процесами.
Економічна система має внутрішню структуру, яка представлена виробничими
(економічними) відносинами і продуктивними силами. Прогрес продуктивних сил суспільства
розширив їх границі. Сьогодні вони являють собою систему, що складається з особистих,
суб'єктивних (людина) і речовинних, предметних (техніка) елементів, а також енергетичного
фактора, науки й інформації, що сприяють «обміну речовин» між людиною і природою.

35