Page 30 - 4163

3. ЕКОНОМІЧНІ ПОТРЕБИ ТА ІНТЕРЕСИ

3.1. Сутність потреб та їх класифікація.
3.2. Економічна діяльність і її стадії.
3.3. Економічні ресурси. Виробничі можливості і проблема вибору.
3.4. Економічні інтереси, їх узгодження і реалізація.

3.1. Сутність потреб та їх класифікація

Функціонування будь-якої економічної системи припускає задоволення суспільних потреб.
Необхідність споживати є фізіологічною особливістю усього живого. Проте тільки людина
усвідомлює її, і тому необхідність споживати перетворюється у потребу. Отже, потреба – це
усвідомлена необхідність людини споживати, нужда у чому-небудь.
Прагнення людей до задоволення потреб є умовою суспільного виробництва. Але, з
другого боку, самі потреби, їх поява обумовлені виробництвом. Породжуючи потреби,
суспільне виробництво в той же час є джерелом їх задоволення. Отже, потреби мають
суб’єктивно-об’єктивний характер.
Усі потреби можна певним чином класифікувати, насамперед за суб’єктами і об’єктами. За
суб’єктами потреби поділяються на: 1) індивідуальні, колективні та суспільні; 2) потреби
домогосподарств, підприємств та держави як особливих суб’єктів економіки. За об’єктами
потреби класифікують на: матеріальні (у їжі, одягу, житії, здоров’ї); духовні (у освіті, культурі);
соціальні (у труді, управлінні, навколишньому середовищі).
Західні вчені великого значення надають градації потреб за ступенем їх нагальності. Так,
американський економіст А. Маслоу запропонував ієрархію потреб відповідно до їх вагомості:

У самовираженні (саморозвиток і самореалізація)
Вищі У повазі (самоповага, визнання, статус)
потреби Соціальні потреби (соціальний контакт, любов, відчуття духовної
близькості)

Нижчі Потреби у безпеці та захисті (надійність доходів, робочого місця,
потреби забезпечення старості, чисте повітря і т.ін.)
Фізіологічні потреби (голод, спрага, одяг, житло)

Потреби, незалежно від класифікації, безмежні. Повне їх задоволення завжди відносне, що
пов’язано з досягнутим у кожний даний момент рівнем розвитку продуктивних сил. У міру
розвитку суспільного виробництва потреби змінюються, помножуються, тобто зростають
кількісно і якісно. Ця підтверджена багаторічною історією людства закономірність є змістом
економічного закону зростання потреб. Цей закон виражає внутрішньо необхідні, стійкі,
причиново-наслідкові зв’язки між розвитком суспільного виробництва і удосконаленням потреб
людей. Дія цього закону обумовлена технологічним прогресом виробництва, зміною відносин
власності, зростанням культури, знань. Внутрішнє протиріччя цього закону – між зростанням
потреб і можливостями виробництва у їх задоволенні – є рушійною силою розвитку будь-якої
економічної системи.

3.2. Економічна діяльність і її стадії

Зусилля людей, які ґрунтуються на певному розрахунку і спрямовані на задоволення їх
різноманітних потреб, представляють собою економічну діяльність. Економічна діяльність –
це складний комплекс різноманітних процесів і явищ, у якому політична економія виділяє
чотири стадії: саме виробництво, розподіл, обмін і споживання.

30